Філіпп Леотар

Французький театральний та кіноактор, шансоньє
(Перенаправлено з Філіп Леотар)

Філі́пп Леота́р (при народженні — Філі́пп Поль Андре́ Леота́р, фр. Philippe Léotard; нар. 28 серпня 1940, Ніцца, Франція — 25 серпня 2001, Париж, Франція) — французький театральний та кіноактор, шансоньє. Лауреат премії «Сезар» 1982 року за найкращу чоловічу роль у фільмі «Інформатор» .

Філіпп Леотар
фр. Philippe Léotard
Philippe Léotard.jpg
Філіпп Леотар, 1980-ті рр.
Ім'я при народженні Філіпп Поль Андре Леотар
(фр. Philippe Paul André Léotard)
Дата народження 28 серпня 1940(1940-08-28)
Місце народження Ніцца, Франція Франція
Дата смерті 25 серпня 2001(2001-08-25) (60 років)
Місце смерті
Поховання
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Alma mater Ліцей Генріха IV і Паризький університет
Роки активності 1965 — 2001
IMDb ID 0529645
Сезар (1983)
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Філіпп Леотар у Вікісховищі

Біографія та кар'єраРедагувати

Філіпп Поль Андре Леотар народився 28 серпня 1940 року у Ніцці в багатодітній сім'ї: у нього було чотири старші сестри та два молодших брати, один з яких, Франсуа[fr], став політиком та очолював Міністерство культури (1986–1988)[1] та міністерство оборони Франції (1993–1995)[1]. Освіту здобув у Сорбонні, отримавши ступінь бакалавра мистецтв[2]. Познайомившись під час навчання з Аріаною Мнушкіної[fr], у 1964 році разом з нею став засновником авангардної паризької трупи Театр дю Солей (фр. Theatre du Soleil).

Філіпп Леотар дебютував у кіно у другій половині 1960-х років. За життя Леотар знявся у понад 70-ти фільмах, граючи переважно другорядні ролі. Його знімали такі зірки французької «нової хвилі», як Франсуа Трюффо та Клод Лелуш. У 1982 році за головну роль у стрічці швейцарського режисера Боба Свейма «Інформатор» отримав премію «Сезар» як найкращий актор.

У 1992 видана збірка віршів Філіппа Леотара «Pas un jour sans une ligne». Як автор та виконавець Леотар записав кілька альбомів.

Особисте життяРедагувати

Філіпп Леотар був одружений з акторкою Ліліан Кольє, від шлюбу з якою має двох дітей (сина Фредеріка, театрального художника, та доньку Летицію). У 1972-1981 роках перебував у шлюбі з акторкою Наталі Бай. У 1986 році, під час глибокою депресії, познайомився з Еммануель Гільбо, яка повернула йому смак до життя та народила доньку Фаустіну[3].

Філіпп Леотар помер 25 серпня 2001 року у Парижі від легеневої недостатності. Був похований 28 серпня, в день свого народження на паризькому цвинтарі Монпарнас.

ФільмографіяРедагувати

Ролі Філіппа Леотара
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1970 ф Макс і бляхарі Max et les ferrailleurs Лосфельд
1971 тф Злочин і покарання Crime et châtiment Разуміхін
1971 ф Дві англійки і континент Les deux Anglaises et le continent Diurka
1971 ф Рак Rak Люсьєн
1971 кф Камілла Camille ou La comédie catastrophique Оноре
1972 тф Вишневий сад La cerisaie Лаша
1972 ф У 20 років в Оресы Avoir 20 ans dans les Aurès лейтенант Перрен
1972 ф Така красуня як я Une belle fille comme moi Кловіс Блісс
1973 ф Камураска Kamouraska Антуан
1973 ф День Шакала The Day of the Jackal констебль
1974 ф Жульєт і Жульєт Juliette et Juliette Le dragueur de Juliette Vidal
1974 ф Відкрита паща La gueule ouverte Філіпп, син
1974 ф Середина світу Le milieu du monde Поль
1974 с Тибетський дзвін La cloche tibétaine Володимир Петропавловський
1975 ф Не такий вже і поганий Pas si méchant que ça Жульєн
1975 ф Французький зв'язковий 2 French Connection II Жак
1975 ф Війна за нафту не матиме місця La guerre du pétrole n'aura pas lieu Падовані
1975 ф Кіт і миша Le chat et la souris П'єр Шемін
1975 ф Цькування La traque Поль Данвіль
19751990 с Сінема 16 Cinéma 16 Жое Буске
1976 ф Добрі та злі Le bon et les méchants дилер «Сітроена»
1976 ф Конкістадори Les conquistadores
1976 ф Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф» Le Juge Fayard dit Le Shériff інспектор Мере
1977 ф Урочисте причастя La communion solennelle Жак Граве
1977 ф Тінь замків L'ombre des châteaux Луїджі
1978 с Пані слідчий Madame le juge Гуерін
1978 ф Відвідаємо маму, тато працює Va voir maman, papa travaille Венсан
1978 ф Жудіт Терпов Judith Therpauve Жан-П'єр Мар'є
1979 ф Коротка пам'ять La mémoire courte Френк Баріла
1979 с Випадок на Френч-Атлантик The French Atlantic Affair Блондин
1979 ф Слід гігантів L'empreinte des géants Люсьєн Шаба
1980 ф Тиждень відпустки Une semaine de vacances доктор Сабуре
1981 тф Номер 17 Chambre 17 інспектор Ліонель Дюсанті
1981 ф Кльові дівчата Les babas cool Блез
1982 ф Шок Le Choc Фелікс
1982 ф Рай для усіх Paradis pour tous Марк Лебель
1982 ф Інформатор La balance Деде Лаффон
1982 ф Мора Mora Мора
1983 ф Чао, блазень Tchao pantin Бауер
1983 ф Зима 1960 року Hiver 60 Андре
1984 ф Нічиї жінки Femmes de personne Антуан
1984 ф Дикі Les fauves Леандро Сантіні
1984 ф Піратка La pirate № 5
1984 ф Римський заколот Une rébellion à Romans Jean Serve, dit 'Paulmier'
1985 ф Малинівка Rouge-gorge Луї Дюкасс
1985 ф Прощавай, барсуче Adieu blaireau Фред
1985 ф Танго, Гардель у вигнанні El exilio de Gardel: Tangos П'єр
1986 ф Нахаба Le paltoquet почесний продавець
1986 ф Стан несамовитості L'état de grâce П'єр-Жульєн
1987 ф Джейн Б. очима Аньєс В. Jane B. par Agnès V. убивця
1987 ф Якби сонце не сходило Si le soleil ne revenait pas Арлеттаз
1988 ф Заповіт убитого єврейського поета Le testament d'un poète juif assassiné Бернар Гауптман
1988 ф Південь Sur Роберто
1988 ф Філософський камінь L'oeuvre au noir Анрі-Максімільєн
1988 ф Перекусна «Будапешт» Snack Bar Budapest Сапо
1988 ф Ада у джунглях Ada dans la jungle Руді
1988 ф Колір вітру La couleur du vent П'єр
1988 тф Бенкет Le banquet Сократ
19891992 с Чиллери Chillers Андре Арно
1990 ф Бувають дні... Бувають ночі Il y a des jours... et des lunes співак
1990 ф У оці змії In the Eye of the Snake Філ Анзер
1990 ф Згаданий Le dénommé (Oublie que tu es un homme) Оклер
1991 ф Плоть La carne Ніколя
1992 ф Місто на продаж Ville à vendre Жан Булар, фізіотерапевт
1994 ф Еліза Élisa Gitane Smoker
1995 ф Знедолені Les misérables Тенардьє у 1942 році
1995 тф Дитина у спадок L'enfant en héritage Сем Свіні
1995 ф Пандора Pandora Рауль
1997 ф Чорний Дью Black Dju інспектор Плеттше

ВизнанняРедагувати

Нагороди і номінації Філіппа Леотара[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія «Сезар»
1978 Найкращий актор другого плану Слідчий Файяр на прізвисько «Шериф» Номінація
1983 Найкращий актор Інформатор Нагорода

ПублікаціїРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Assemblée nationale website. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 липня 2015. 
  2. Philippe Léotard étudiant en Lettres. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 30 липня 2015. 
  3. Faustine Léotard de retour dans le Saumurois. Le Courrier de l'Ouest. 20 жовтня 2013. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30 липня 2015. 
  4. Повний перелік нагород на номінацій Філіппа Леотара [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

ПосиланняРедагувати