Філіпп де Вітрі (фр. Philippe de Vitry, також Філіп Вітрійський, 1291—1361) — французький композитор і теоретик музики, який змінив систему музичної нотації та ритміки. Автор трактату «Нове мистецтво» (лат. Ars nova, ім'ям якого називається період в історії західноєвропейської музики.

Філіпп де Вітрі
фр. Philippe de Vitry
Основна інформація
Дата народження 31 жовтня 1291[1][2]
Місце народження Париж, Королівство Франція[1][2]
Дата смерті 9 червня 1361[1][2] (69 років)
Місце смерті Мо[1][2]
Громадянство Франція[3]
Віросповідання католицька церква[2]
Професії композитор, теоретик музики, музикознавець, письменник, поет, філософ, математик, католицький священник, військовослужбовець, католицький єпископ
Жанри Ars nova
CMNS: Файли у Вікісховищі
Фрагмент трактату Ars Nova Філіппа де Вітрі з «вітрійським» нотним записом

Біографія ред.

Народився на північному сході Франції (ймовірно в Шампані або в Вітрі під Аррасом). Судячи з вживання титулу «магістр», мабуть, викладав у Паризькому університеті. Служив при дворах Карла IV, Філіппа VI і Йоана II, одночасно був каноніком церков у Парижі, Клермоні, Бове. Написав трактат «Ars nova» між 1320 та 1325 роками. Відомо, що Вітрі служив у свиті «авіньйонського» папи Климента VI. У 1346 році брав участь в облозі Агійона, в 1351 став єпископом Ме (цей єпископат покривав землі сучасного департаменту Сена і Марна). Багато подорожував, зокрема в дипломатичних справах. Помер у Парижі.

Творчість ред.

Вітрі́ належать 9 мотетів, включених до Ivrea Codex[en], та 5 мотетів зі збірки «Роман про Фовеле» (Roman de Fauvel). Мотети Вітрі написані здебільшого у витонченій техніці ізоритміі.

Паризький і Ватиканський списки «Ars nova» — найповніші конспекти трактату (існують ще чотири рукописи). Ймовірно, трактат «Ars nova» містив першу (нині втрачену) частину, присвячену аналізу багатоголосої музики XIII століття («Ars antiqua»). Деякі цікаві трактати про контрапункт XIV століття, що раніше приписувалися Вітрі, зараз вважаються анонімними і свідчать про його значення як науковця і авторитетного викладача музики.

Література ред.

  • Поспелова Р. Л. Трактат, давший имя эпохе: «Ars nova» Филиппа де Витри [Архівовано 5 грудня 2011 у Wayback Machine.] // «Старинная музыка», № 1, 1999
  • Bent, Margaret, and Andrew Wathey. "Philippe de Vitry," Grove Music Online, Laura Macy, ed., accessed 18 December 2005 <http://www.grovemusic.com [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]>.
  • Fuller, Sarah. "A Phantom Treatise of the Fourteenth Century? The Ars Nova". The Journal of Musicology 4, no. 1 (Winter 1985–86): 23–50.
  • Hoppin, Richard H. Medieval Music. New York, W.W. Norton & Co., 1978. ISBN 0-393-09090-6
  • Leech-Wilkinson, Daniel. "The Emergence of Ars Nova," The Journal of Musicology 13 (1995): 285-317.
  • Sanders, Ernest H. "Philippe de Vitry". The New Grove Dictionary of Music and Musicians, ed. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • Schrade, Leo. "Philippe de Vitry: Some New Discoveries". The Musical Quarterly 42, no. 3 (July 1956): 330–54.
  • Wathey, Andrew. "The Motets of Philippe de Vitry and the Fourteenth-Century Renaissance". Early Music History 12 (1993): 119–50.

Посилання ред.

Примітки ред.