Філіппо Тураті (26 листопада 1857 — 29 березня 1932) — італійський журналіст і політик, один із засновників Соціалістичної партії, лідер її реформістського крила, якому протистояло революційне, очолюване Енріко Феррі і Артуро Лабріолою.

Філіппо Тураті
італ. Filippo Turati
ПсевдоPupilio Fratti[1]
Народився26 листопада 1857(1857-11-26)[3]
Канцо, Провінція Комо, Ломбардія, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія
Помер29 березня 1932(1932-03-29)[2][3][4] (74 роки)
Париж, Франція
ПохованняМонументальне кладовище
Країна Королівство Італія
Діяльністьполітик, журналіст, поет, кримінолог, соціолог
Alma materБолонський університет
Науковий ступіньлауреат[d][5]
Знання мовіталійська[2][6]
Посадачлен Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7], член Палати депутатів Королівства Італіяd[7] і член Палати депутатів Королівства Італіяd[7]
ПартіяІталійська соціалістична партія
Конфесіяатеїзм

Виступав проти Італо-турецької війни в Лівії (1911), проти вступу Італії в Першу світову війну.

У 1922 році виключений із Соціалістичної партії і разом з Джакомо Маттеотті заснував Унітарну соціалістичну партію. У 1926 році втік з фашистської Італії в Париж, де взяв участь в створенні організації «Об'єднана антифашистська дія», з 1930 року виступав за об'єднання соціалістів.

Примітки

ред.