Відкрити головне меню

Анатолій Петрович Філіппов (* 29 листопада 1899(18991129), Глухівці — 23 квітня 1978, Харків) — український учений у галузі прикладної математики і механіки, відомий педагог. Засновник української наукової школи механіків-енергомашинобудівників, що досліджує питання механіки твердого тіла. Академік АН УРСР, лауреат Державної премії, заслужений діяч науки і техніки України.

Філіппов Анатолій Петрович
Народився 29 листопада 1899(1899-11-29)
Глухівці
Помер 23 квітня 1978(1978-04-23) (78 років)
Харків
Діяльність математик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Сергій Бернштейн
Член НАН України

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився на Вінниччині в селі Глухівці в сім'ї залізничника. У 1920 році закінчив Харківський технологічний інститут, а у 1922 році — фізико-математичний факультет Харківського університету, де потім проходив аспірантуру на кафедрі академіка С. Н. Бернштейна. З 1930 року працював у вищих навчальних закладах, у 1939 році отримав звання професора.

З 1930-х років займався науковою діяльністю в галузі механіки, коливань і міцності конструкцій у Харківському науково-дослідному інституті споруд та Інституті математики і механіки при Харківському університеті. Питаннями механічних коливань в Україні до створення АН України майже не займались. Серед досліджень з питань коливання пружних систем праці А. П. Філіпова, узагальнені в монографії «Методи розрахунку споруд на коливання» (1941), посідають значне місце.

З початком Німецько-радянської війни вступив до лав діючої армії, а з 1943 року до кінця війни працював в оборонній промисловості.

З 1946 року був куратором Харківського філіалу Інституту теплоенергетики АН України, з 1954 року — лабораторії гідромашин АН України. Продовжував вести дослідницьку роботу, основними напрямками якої були — прикладна теорія пружності, теорія коливань механічних систем, питання удару в пружній та пружно-пластичній областях, вплив руху вантажів на конструкції, оптимізація на конструкції, оптимізація елементів конструкцій.

У 1948 році здобув ступінь доктора технічних наук, захистивши дисертацію на тему «Коливання пружних систем». У цьому ж році очолив Харківський філіал Інституту технічної теплофізики АН України, на базі якого було створено Інститут проблем машинобудування АН України. У 1972–1978 роках очолював Відділ нестаціонарних механічних процесів Інституту проблем машинобудування. Одночасно з 1948 по 1961 рік завідував кафедрою Харківського політехнічного інституту.

У 1945 році був обраний членом-кореспондентом, а в 1967 року — дійсним членом АН України. У 1968 році отримав звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Подальші дослідження А. П. Філіпова в галузі коливань стержньових і пластичних систем викладені ним в монографіях «Коливання пружних систем» (1954), «Коливання механічних систем» (1965), «Коливання деформованих систем» (1970).

Помер 23 квітня 1978 року, був похований у Харкові.

Наукові праціРедагувати

Автор понад 130 наукових праць, серед яких близько 10 монографій. Основні праці:

  • Коливання пружних систем. — К.: Вид-во АН УРСР, 1955.
  • Коливання механічних систем. — К.: Наук.думка, 1965. — 716 с.
  • До питання про оприділення критичних швидкостей валів, маючих нелінійні опори / Співавт. Є. Г. Голосков // Динаміка та міцність машин: Зб.-1965.-№ 1
  • Нестаціонарні коливання механічних систем / Співавт. Є. Г. Голосков. — К.: Наук. думка, 1966. — 336 с.
  • Динамічний вплив рухливих навантажень на стержні / Співавт. С. С. Кохманюк.- К.: Наук. думка, 1967. — 132 с.

Громадська дільністьРедагувати

Неодноразово обирався депутатом Харківської міської і обласної Рад депутатів трудящих, членом Президії і заступником голови Харківської обласної Ради науково-технічних товариств, членом національного комітету з теоретичної і прикладної механіки колишнього Союзу.

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати