Фріц Кюльвайн

Фріц Кюльвайн
нім. Fritz Kühlwein
Народився	29 листопада 1892; Аттен, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія
Помер	25 вересня 1972 (79 років); Нюрнберг, Баварія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Автограф
	; ; ;

Фрідріх «Фріц» Карл Кюльвайн (нім. Friedrich „Fritz“ Karl Kühlwein; 29 листопада 1892, Аттен — 25 вересня 1972, Нюрнберг) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія ред.

17 липня 1912 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 по 15 грудня 1939 року — командир 2-го батальйону 55-го піхотного полку, з 10 січня 1940 року — 73-го, з 25 грудня 1940 року — 133-го піхотного полку, з 27 лютого 1942 по 25 квітня 1943 року — 45-ї піхотної дивізії, з 10 квітня по 20 жовтня 1944 року — дивізії «Бранденбург», з 27 грудня 1944 року — 406-ї дивізії особливого призначення, з 27 березня 1945 року — 149-ї піхотної дивізії. В травні 1945 року взятий в полон союзниками. В жовтні 1946 року звільнений. В 1947-51 роках — торговий представник у Вюрцбурзі. В 1956 році вийшов на пенсію.

Сім'я ред.

23 жовтня 1919 року одружився з Лоттою Плітт. В пари народились 2 сини (1920 і 1926). Старший син, лейтенант Карл Кюльвайн, служив в 29-й моторизованій дивізії і загинув в битві за Москву.

Звання ред.

Фанен-юнкер (17 липня 1912)
Фенріх (22 березня 1913)
Лейтенант (18 лютого 1914; патент від 21 лютого 1912)
Оберлейтенант (18 квітня 1917)
Гауптман (1 вересня 1924)
Майор (1 квітня 1934)
Оберстлейтенант (1 серпня 1936)
Оберст (1 квітня 1939)
Генерал-майор (1 квітня 1942)
Генерал-лейтенант (1 січня 1943)

Нагороди ред.

Залізний хрест
- 2-го класу (12 жовтня 1914)
- 1-го класу (27 серпня 1917)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (27 червня 1918)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років; 18 серпня 1937)
Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (28 вересня 1939)
- 1-го класу (24 червня 1941)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (17 січня 1940)
Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (20 липня 1941)
Німецький хрест в золоті (23 січня 1942)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 серпня 1942)

Бібліографія ред.

Merkbuch für den Unterführer, E.S. Mittler, Berlin, 1932
Felddienst-ABC für den Schützen, E.S. Mittler, Berlin, 1932
Die Gruppe im Gefecht (Einheitsgruppe), Fortsetzung von Felddienst-ABC für den Schützen, E.S. Mittler, Berlin, 1932
Unterführer ABC, E.S. Mittler, Berlin, 1934
gemeinsam mit Konrad von Alberti: Schützenzug und Kompanie im Gefecht, E.S. Mittler, Berlin, 1934
Gefechtstaktik des verstärkten Bataillons, E.S. Mittler, Berlin, 1938
gemeinsam mit Konrad von Alberti: Unterführer-Merkbuch für die Schützen- und Maschinengewehr-Kompanie, E.S. Mittler, Berlin, 1939
Die Gruppe im Gefecht (Die neue Gruppe), Fortsetzung von Felddienst-ABC für den Schützen, E.S. Mittler, Berlin, 1940
In: 56. Jahresbericht des Historischen Vereins für die Grafschaft Ravensberg, Bielefeld 1950/51: Die Kämpfe in und um Bielefeld im März und April 1945. S. 269–318.

Література ред.

Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Dörr M., Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3