Фрідріх III (герцог Гольштейн-Готторпу)

Фрідріх III (нім. Friedrich III.; 22 грудня 1597 — 10 серпня 1659) — 5-й герцог Гольштейн-Готторпський в 16161659 роках.

Фрідріх III
нім. Friedrich III von Schleswig-Holstein-Gottorf
Frederick III, Duke of Holstein-Gottorp by David Klöcker Ehrenstrahl (crop).jpg
Прізвисько Der Hochgeachte[1]
Народився 22 грудня 1597(1597-12-22)[2][3][…]
Готторп, Шлезвіг, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина
Помер 10 серпня 1659(1659-08-10)[2][3][…] (61 рік)
Теннінг, Північна Фризія, Шлезвіґ-Гольштейн, Німеччина
Поховання Шлезвізький собор
Країна Duke of Holstein-Gottorpd
Діяльність аристократ
Знання мов німецька[5]
Членство Fruitbearing Societyd[1]
Титул Герцог
Рід Гольштейн-Готторпи
Батько John Adolf, Duke of Schleswig-Holstein-Gottorpd
Мати Августа Датська
Брати, сестри Єлизавета Софія Гольштейн-Готторптська, Adolphe de Holstein-Gottorpd, Dorothea Augusta of Schleswig-Holstein-Gottorpd, Ядвіґа Гольштейн-Готторптська, Anne of Schleswig-Holstein-Gottorpd, John X of Schleswig-Holstein-Gottorpd і Christian of Holstein-Gottorpd
У шлюбі з Марія Єлизавета Саксонська
Діти (16) Марія Єлизавета Гольштейн-Готторпська, Ядвіґа Елеонора Гольштейн-Готторпська, Крістіан Альбрехт, Август Фрідріх Гольштейн-Готторпський, Софія Августа Гольштейн-Готторпська, Авґуста Марія Гольштейн-Готторпська, Магдалена Сибілла Гольштейн-Готторпська, John George of Schleswig-Holstein-Gottorpd, Anna Dorotead, Friedrich av Slesvig-Holsten-Gottorpd, Johann Adolf Prinz von Holstein-Gottorpd[3], Adolf August Prinz von Holstein-Gottorpd[3], Gustav Ulric Prinz von Holstein-Gottorpd[3], Christine Sabine Prinzessin von Holstein-Gottorpd[3], Adolf Prinz von Holstein-Gottorpd[3] і Elisabeth Sophie Prinzessin von Holstein-Gottorpd[3]

ЖиттєписРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Походив з династії Гольштейн-Готторпів. Старший син Йоганна Адольфа, героцга Гольштейна-Готторпу, та Августи Данської. Народився 1597 року в Готторпському замку. Виховувався в лютеранському дусі під орудою Якоба Фабриція. Крім того, здобув ґрунтовну освіту, опанував латини, давньогрецьку та іврит, кілька сучасних іноземних мов, також цікавився математикою та природничими науками.

1611 року висвячено на іподиякона. Деякий час в 1611 році брав участь в церковних службах при своєму стрийкові Йоганні Фрідріхі, архієпископі Бременському. У 1615—1616 роках здійснив подорож Європою разом з братом Адольфом. Зокрема, побував у Франції, де був присутній на весіллі короля Людовика XIII, деякий час навчався в Анжерській військовій школі.

ГерцогуванняРедагувати

1616 році після смерті батька повернувся на батьківщину, де став новим герцогом. Він підтвердив права своїх братів — Йоганна і Адольфа як коад'ютерівєпископстваЛюбекського і архієпископства Бременського відповідно. Втім під тиском Данії у 1621 році мусив відмовитися від прав брата Адольфа на Бременськуєпархії, призначивши того нащадком іншого брата Йоганна.

Під впливом матері заборонив поширення при дворі кальвінізму, відновивши монополію лютеранства. Основні зусилля спочатку приділяв подоланню фінансової кризи, оскільки батько залишив великі борги, а значна частина земель опинилася закладеними. При цьому в умовах Тридцятирічної війни, що почалася, Фрідріх III мусив утримувати збільшену армію і залишатися союзником Данії (підтверджено союз 1623 року).

Втім вдалося поліпшити управління адміністративним апаратом, покращити фінанси завдяки залученню відповідних фахівців. Основу для відновлення економіки вбачав у розвитку торгівлі. Для цього 1620 року надав привілеї для голландських купців при умові створення в Гольштейні своєї факторії. 1621 року заснував порт-фортецю Фрідріхштадт.

1626 року після поразки данського війська в битві біля Люттера від армії Йоганна Тіллі та вторгнення до Мекленбурга 1627 року Альбрехта Валленштейна, герцог Гоштейн-Готторпський вирішив замиритися з імператором. Тому запропонував для військ Тілі фортецю Фрідріхштадт. У відповідь данський король Кристіан IV окупував Гольштейн. Герцог Фрідріх III зумів повернути свої володіння лише після укладання Любекського миру в травні 1629 року. після цього намагався зберігати нейтралітет.

1630 року пошлюбив доньку саксонського курфюрста. Зосередився на відновленні господарства герцогства. Для цього став шукати короткий шлях до Персії, з якою планував розвинути торгівлю. Для цього 1633 року відправив до Московського царства посольство на чолі з Отто Брюггманом і Філіппом Крузеєм, яким вдалося домовитися про отримання шляху до перського міста Ісфаган. Але плани про встановлення торговельних відносин з Москвою не було реалізовано. 1637 року нове гольштейнське посольство прибуло до Персії. Втім через невдалі дії голови посольство Брюггмана та протидії Голландії перемовини в Ісфагані не мали результату.

1643 року шведські війська окупували Гольштейн. Фрідріх III підписав зі Швецією договір про нейтралітет, зобов'язавшись постачати харчування. 1644 року імперське військо сплюндрувало Гольштейн. 1645 року відновив союз із Швецією, яка підтримувала герцога у протистоянні з Данією. 1649 року за 201 тис. талерів продав округ Бармштедт Кристіану фон Рантцау, де той утворив графство Рантцау.

1654 року укладання шлюбу своєї доньки зі шведським королем зміцнив зовнішньополітичне становище Гольштейн-Готторпського герцогства. 1657 року надав допомогу Швеції під час війни проти Данії. За Роскільським миром 1658 року в герцогстві Шлезвіг Гольштейн-Готторп звільнявся від сюзеренітету Данії, отримав амт (округ) Швабштедт і половину секуляризованої Шлезвізької єпархії. З відновленням війни того ж року війська Данії та Бранденбург окупували більшу частину герцогства. Фрідріх III опинився обложеним в замку Тьоннінг, де помер 1659 року. Йому спадкував син Крістіан Альбрехт.

МеценатствоРедагувати

Був покровителем вчених і діячів мистецтва. При його дворі діяв географ Адам Олеаріус. Придворним живописцем був Юрген Овенс, учень Рембрандта, різьбярем — Ганс Гудеверт Молодший. Також за наказом герцога було створено чудову кунсткамеру, засновано сад Нойверк у Готторпському замку. В останньому також було зібрано чудову бібліотеку.

1652 року сприяв публікації опису Шлегвіга і Гольштейну з мапами. Того ж року здобув право заснувати імперський університет, проте смерть і процес відновлення герцогства завадили цьому, справу завершив його син.

РодинаРедагувати

Дружина — Марія Єлизавета, донька Йоганна Георга I, курфюрста Саксонії.

Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Malte Bischoff: Die Amtleute Herzog Friedrichs III. von Schleswig-Holstein-Gottorf (1616—1659): Adelskarrieren und Absolutismus. Neumünster: Wachholtz 1996, zugl.: Kiel, Univ., Diss., 1992/93 ISBN 3-529-02205-5
  • C. R. Rasmussen, E. Imberger, D. Lohmeier, I. Mommsen: Die Fürsten des Landes — Herzöge und Grafen von Schleswig-Holstein und Lauenburg. Wachholtz Verlag, Neumünster 2008, S. 154—162.