Фрідріх Овербек
Йоганн Фрідріх Овербек (нім. Johann Friedrich Overbeck, 3 липня 1789, Любек — 12 листопада 1869, Рим) — німецький художник, графік та ілюстратор.
| Фрідріх Овербек | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 липня 1789[1][2][…] Любек, Священна Римська імперія[4] |
| Помер | 12 листопада 1869[1][2][…] (80 років) Рим, Папська держава[4] |
| Поховання | Сан Бернардо алле Терме |
| Країна |  Любек |
| Діяльність | художник, ілюстратор, письменник, поет, рисувальник, митець |
| Alma mater | Віденська академія мистецтв і Катарінеум |
| Відомі учні | Карл фон Блаас |
| Знання мов | німецька і італійська |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Напрямок | неокласицизм і Назарейці |
| Magnum opus | Italia and Germaniad і The Selling of Josephd |
| Батько | Christian Adolph Overbeckd |
| Родичі | Carl Hoffmannd і Agnes Elisabeth Overbeckd |
| Брати, сестри | Christian Gerhard Overbeckd |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Народився в родині спадкових любекських юристів.
З 1804 по 1806 рр. навчався малювання у Йозефа Ніколауса Перуа. У 1806—1810 рр. навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв. У 1810 році Овербек, незадоволений класицизмом академічного навчання, кинув навчання і разом з Францем Пфорром і Людвігом Фогелем вирушив до Риму.
Ще у Відні в 1809 році Овербек і його друзі створили за зразком середньовічної гільдії Св. Луки «Союз Луки» — творче об'єднання художників, які присвятили себе християнському оновленню мистецтва крізь призму нового прочитання старого італійського та німецького мистецтва. До союзу приєдналися Філіп Фейт і Петер фон Корнеліус. У квітні 1813 року Овербек перейшов у католицизм.
Спочатку художників називали «назарейцями» іронічно через їх зачіски, проте пізніше ця назва повсюдно утвердилася як напрямок мистецтва. Група отримала визнання в 1816–17 рр., виконавши розпис Будинку Бартольді, резиденції прусського посла Якоба Людвіга Саломона Бартольді. У роботі над фресками за мотивами легенди про Йосипа брали участь Овербек, Корнеліус, Фейт і Вільгельм фон Шадов (нині зберігаються в Старій національній галереї в Берліні). У 1817–18 рр. Овербек, Корнеліус, Фейт і Юліус Шнорр фон Карольсфельд брали участь в декоруванні Вілли Массімо. У 1826 Овербек відхилив пропозицію баварського короля Людвіга I очолити мюнхенську Академію мистецтв, як і аналогічну пропозицію, що прийшла з Дюссельдорфа. У 1829 Овербек відхилив пропозицію стати керівником Штедель у Франкфурті-на-Майні. Глибоко віруюча людина, сприймався друзями і численними учнями як патріарх, Овербек до кінця свого життя залишався вірним консервативним ідеалам своєї юності попри те, що релігійний живопис пізніх назарейців вже давно загубилася на тлі пізнього романтизму і реалізму. Про його значущості в церковних колах говорить особистий візит папи Пія IX в будинок Овербека в Римі. Зять Овербека, римський скульптор Карл Гоффман створив епітафію Овербеку в римській церкві Сан-Бернардо.
Фрески
ред.-
Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі -
Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі -
Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі -
Цикл фресок для Будинку Бартольді в Римі
Картини
ред.-
Italia und Germania, 1811–1828. Нова пінакотека. Мюнхен -
Портрет художника Франца Пфорра. Стара національна галерея (Берлін). Берлін -
Марія і Єлизавета з Ісусом і Іоанном. 1825. Нова пінакотека. Мюнхен
Примітки
ред.- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Friedrich Overbeck
- ↑ а б в Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118840266 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
ред.- Овербек, Фридрих-Иоанн [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
ред.- Овербек Йоганн-Фрідріх // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — 808 с.