Фрідріх-Август Шак

Фрідріх-Август Шак (нім. Friedrich-August Schack; 27 березня 1892 — 24 липня 1968, Гослар) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Фрідріх-Август Шак
нім. Friedrich-August Schack
Генерал-лейтенант Шак (1944).
Народився	27 березня 1892(1892-03-27) Ковари, Єленьоґурський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Помер	24 липня 1968(1968-07-24) (76 років) Гослар, Нижня Саксонія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	генерал від інфантерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в кулеметних частинах. З 1 жовтня 1938 року — командир 15-го кулеметного батальйону, з 18 січня 1940 року — 392-го піхотного полку 169-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії. З 1 жовтня 1942 року — начальник військового училища в Потсдамі, з квітня 1943 року — дивізійних офіцерських курсів. З 7 травня по 3 жовтня 1943 року — командир 216-ї, з 15 грудня 1943 року — 272-ї піхотної дивізії, з 4 по 21 вересня 1944 року — 81-го, з 15 листопада 1944 року — 85-го армійського корпусу. В січні 1945 року направлений на викладацьку роботу. З 26 березня 1945 року — командир 32-го армійського корпусу. В квітні 1945 року здався американським військам. В 1947 році звільнений.

Звання

• Доброволець (6 серпня 1914)
• Лейтенант без патенту (23 вересня 1915) — 3 квітня 1918 року отримав патент від 23 березня 1914 року.
• Оберлейтенант (1 квітня 1923)
• Гауптман (1 квітня 1928)
• Майор (1 лютого 1935)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1937)
• Оберст (1 жовтня 1940)
• Генерал-майор (1 липня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 січня 1944)
• Генерал піхоти (20 квітня 1945)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 березня 1916)
  • 1-го класу (29 березня 1918)
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), лицарський хрест
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Сілезький Орел 2-го і 1-го ступеня
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (10 жовтня 1939)
  • 1-го класу (25 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (24 липня 1941)
  • дубове листя (№597; 21 вересня 1944)
• Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 12 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Двічі відзначений у Вермахтберіхт (4 по 27 серпня 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs , Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 653
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 174