Відкрити головне меню
Академічі лекції Е. Торічеллі, фронтиспіс(ліворуч) з портретом Торічеллі, видання 1715 р.
Телья Девіс, пейзажний фронтиспіс до видання 1923 р. «Історична новела валлійською мовою»

Фронтиспі́с[1][2] (фр. frontispice від лат. frontispicium, утвореного від frons — «лоб», «перед» + spĭcĭo — «дивлюся») — ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці.

Зміст

Історичні даніРедагувати

Головним чином, це портрет автора, портрет особи, якій присвячували книгу або ілюстрація символічного характеру, яка відноситься до всього твору або найважливішого моменту, про який йдеться в ньому. В стародавніх виданнях — часто це єдина ілюстрація в книзі. Фронтиспіс може займати тільки оптичну середину сторінки чи майже усе її поле.

До створення фронтиспісів залучали як видатних майстрів гравюри, так і аматорів, що обходилось дешевше. Тому така різниця якості зображень фронтиспісів, що створені дійсно великими майстрами чи випадковими підмайстрами — друкарями. Фронтиспіс часто свідоцтво панівного мистецького стилю доби: відродження, бароко, рококо, класицизму, еклектики, модерну тощо.

Серед творців фронтиспісів:

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Фронтиспіс на lcorp.ulif.org.ua
  2. Фронтиспіс // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати