Френсіс Конрой
Фре́нсіс Га́рдман Конрой[5][6] (англ. Frances Hardman Conroy, рід. 13 листопада 1953, Монро, Джорджія, США) — американська акторка театру, кіно, телебачення і озвучування. Володарка премії «Золотий глобус» за «найкращу жіноча роль в телесеріалі — драма» (2004) та 4 номінацій на премію «Еммі» за роль Рут Фішер у телесеріалі «Клієнт завжди мертвий» (2001—2005),.
| Френсіс Конрой | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Frances Conroy | ||||
 | ||||
| Народилася |
13 листопада 1953[1][3][…] (70 років) Монро, Джорджія, США | |||
| Громадянство |
 США | |||
| Діяльність | кіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка озвучення, акторка | |||
| Alma mater | Джульярдська школа і Ward Melville High Schoold | |||
| Роки діяльності | 1978 — дотепер | |||
| У шлюбі з | Jan Munroed | |||
| IMDb | nm0175814 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Френсіс Конрой у Вікісховищі | ||||
Другу хвилю попудярності здобула численними ролями у серіалі-антології «Американська історія жахів» (2011—2021), за які була двічі номінована на «Еммі».
Інші найвідоміші проєкти за участю Френсіс Конрой: «Закохані» (1984), «Запах жінки» (1992), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Жінка-кішка» (2004), «Авіатор» (2004), «Зламані квіти» (2005), «Схід пітьми» (2007), «Любов трапляється» (2009), «Розбудити Медісон» (2011), «Джокер» (2019), «У руках пса» (2021).
Життєпис ред.
Френсіс Конрой народилася 13 листопада 1953 в місті Монро, штат Джорджія, США[7]. Її мати Оззі Гардман була підприємицею, а батько Вінсент Пол Конрой був фермером і мав ірландське коріння[8]. З 1971 по 1972 рік навчалася в коледжі «Дікінсон» у Карлайлі, штат Пенсільванія, де була членкинею спортивної команди «Русалки» і грала в студентських театральних постановках.
Пізніше переїхала в Нью-Йорк, щоб вивчати драматичне мистецтво в театрі Плейхаус, в школі «Джул'ярдс». Була учасницею «6-ї Джул'ярдської драматичної групи» з 1973 по 1977 рік з Кевіном Конроєм (тезка), Келсі Греммер, Гаррієт Сенсом Гарріс, і Робіном Вільямсом[9].
У 1980 році одружилася з Джонатаном Фьорстом, незабаром розлучилася. З 1992 року одружена з актором Жаном Манро[7]. Була близькою з драматургом Артуром Міллером.
Кар'єра ред.
Акторську кар'єру Френсіс Конрой почала в 1970-х участю в різних театральних компаніях. Одну з перших кіноролей Конрой виконала в 1979 році у фільмі Вуді Аллена «Мангеттен» (1979). Через рік дебютувала на Бродвеї в п'єсі Едварда Олбі, «Дама з Дюбука».
Наступні роки Конрой була активна в театрі, де з'явилася в багатьох відомих п'єсах, серед яких «Спуск з гори Морган», «Маленькі лисички» та «Наше містечко». Френсіс Конрой також чотири рази номінувалася на премію «Драма Деск» і один раз на премію «Тоні».
У 1992 році акторка потоваришувала з драматургом Артуром Міллером і з'явилася в багатьох його постановках в театрі, в кіно і на телебаченні. У тому ж році вона познайомилася з актором Жаном Манро, з яким незабаром одружилася[7].
Крім театру, Конрой досить багато з'являлася на телебаченні та в кіно. Найвідомішою її телероботою стала роль Рут Фішер у телесеріалі каналу HBO «Клієнт завжди мертвий», в якому вона знімалася з 2001 по 2005 рік. Ця роль принесла Конрой чотири номінації на премію «Еммі», три «Премії Гільдії кіноакторів США»[10] та премію «Золотий глобус» у номінації «Краща жіноча роль в телесеріалі — драма».
На великому екрані Френсіс Конрой з'явилася в таких фільмах, як: «Закохані» (1984), «Відчайдушні шахраї» (1988), «Злочини і проступки» (1989), «Запах жінки» (1992), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Жінка-кішка» (2004), «Авіатор» (2004), «Продавчиня» (2005), «Зламані квіти» (2005), «Схід темряви» (2007) і «Любов трапляється» (2009).
У 2008 році вона з'явилася як запрошена акторка в телесеріалі каналу ABC, «Відчайдушні домогосподарки». Грала невеликі ролі в телесеріалах: «Анатомія Грей» (2010), «Така різна Тара» (2011), «Менталіст» (2011).
Велику популярність Френсіс Конрой здобула участю в телесеріалі-антології каналу FX, «Американська історія жаху». У першому сезоні «Будинок-вбивця» вона грала покоївку Мойру О'Хара, за цю роль номована на премію «Еммі» в категорії «Краща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі». У другому сезоні «Притулок» втілила ангела смерті Шахат, в третьому «Шабаш» зіграла Міртл Сноу (номінована на «Еммі» в категорії «Краща жіноча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі»). В четвертому сезоні «Фрік-шоу» грала Глорію Моп, а в шостому сезоні «Роанок» маму Полк. У сьомому сезоні «Культ» зіграла Бібі Беббит — коханку Валері Соланас, учасниці серії злочинів Зодіака.
Фільмографія ред.
Фільми ред.
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 1979 | Мангеттен | шекспірівська акторка |
| 1984 | Закохані | офіціантка |
| 1987 | Дивовижна Грейс і Чак | Памела |
| 1988 | Ракета «Гібралтар» | Рубі Генсон |
| 1988 | Інша жінка | Лінн |
| 1988 | Відчайдушні шахраї | леді з Палм-Біч |
| 1989 | Злочини та помилки | власниця будинку |
| 1991 | Біллі Батгейт | Мері Беган |
| 1992 | Запах жінки | Крістін Даунс |
| 1993 | Несплячі в Сієтлі | Ірен Рід |
| 1993 | Пригоди Гекльберрі Фінна | блукаюча леді |
| 1994 | Розвиток | Клер |
| 1995 | Неонова Біблія | міс Сковер |
| 1995 | Анжела | мати Енн |
| 1996 | Суворе випробування | Енн Путнем |
| 2002 | Покоївка з Мангеттену | Паула Барнс |
| 2003 | Die, Mommie, Die! | Бутсі Карп |
| 2004 | Жінка-кішка | Офелія Пауерс |
| 2004 | Авіатор | міс Гепбьорн |
| 2005 | Продавщиця | Кетрін Баттерфілд |
| 2005 | Зламані квіти | Дора Андерсон |
| 2006 | Іра та Еббі | Лінн Віллоубі |
| 2006 | Плетена людина | доктор Мосс |
| 2007 | The Grand Design | Френсіс |
| 2007 | Схід темряви | міс Ґрейторн |
| 2008 | Гумбольдтський повіт | Розі |
| 2008 | Пригоди Десперо | Антуанетта |
| 2009 | Кохання трапляється | мама Елоїзи |
| 2009 | Пробуджуючи Медісон | Доллі |
| 2009 | Замерзла з Маямі | Труді Ван Уден |
| 2009 | Stay Cool | міс Леттенбергер |
| 2009 | Сховище | пані Бернберг |
| 2010 | Вартість крові | Джулія Бладворт |
| 2010 | Стоун | Меделін Мабрі |
| 2011 | Tom and Jerry & The Wizard of Oz | тітка Ем / Глінда |
| 2011 | Супермен: Усі зірки | Марта Кєнт |
| 2013 | Sequin Raze | доктор Варгєнштейн |
| 2013 | Superman: Unbound | Марта Кєнт |
| 2014 | Abby in the Summer | мати |
| 2014 | Chasing Ghosts | Дара |
| 2015 | Welcome to Happiness | Клейборн |
| 2016 | No Pay, Nudity | Андреа |
| 2016 | Tom & Jerry: Back to Oz | тітка Ем / Глінда |
| 2018 | Розповідь | міс Олд |
| 2019 | Джокер | Пенні Флек |
| 2021 | У руках пса | стара жінка |
Телебачення ред.
| Рік | Оригінальна назва | Роль |
|---|---|---|
| 1978 | Все добре, що добре закінчується | Діана |
| 1982 | Королівський роман Чарльза та Діани | пані Вотсон |
| 1982 | Американський театр | Ліліан |
| 1983 | Кеннеді | Джин Кеннеді Сміт |
| 1986 | Сутінкова зона | Еллен Пендлтон |
| 1986 | Ньюгарт | Ліз |
| 1986 | Блюз Гілл-стріт | леді Портш |
| 1987 | Ліндон Бейнс Джонсон: Ранні роки | Ім'я персонажа невідомо |
| 1987 | Ремінгтон Стіл | Гледіс Лінч |
| 1987 | Кримінальна історія | пані Янковскі |
| 1989 | Великі вистави | пані Гібс |
| 1990 | Закон і порядок | Елізабет Гендрікс |
| 1993 | Куін | місс Бенсон |
| 1994 | Ще одна гора | Пеггі Брін |
| 1995 | Джорні | Фіона |
| 1997 | Кризовий центр | Мерілін |
| 1998 | Густіше за кров | пані Бірн |
| 1998 | Косбі | Елізабет |
| 1999 | Вбивство в маленькому містечку | Марта Лассітер |
| 1999 | Старк божевільний | Беверлі Роуз |
| 2001—2005 | Клієнт завжди мертвий | Рут Фішер |
| 2004 | Герої Хігглітауна | ветеринар-герой |
| 2006 | Чудовий день | Камілла Бейлі |
| 2007—2008 | Швидка допомога | Беккі Райлі |
| 2008 | Секретний, публічний журнал Майка Бірбіглія | Кеті |
| 2008 | Відчайдушні домогосподарки | Вірджинія Гільдебранд |
| 2009—2014 | Як я зустрів вашу маму | Лоретта Стінсон |
| 2010 | Частини тіла | Джейн Філдс |
| 2010 | Щастиве місто | Пеггі Гаплін |
| 2010 | Анатомія Грей | Елеонора Девіс |
| 2010—2013 | Скубі-Ду: корпорація «Загадка» | Енджи Дінклі |
| 2011 | Така різна Тара | Сенді Грегсон |
| 2011 | Кохання кусається | Фей Стратмор |
| 2011 | Менталіст | Елспет Кук |
| 2011 | Американська історія жаху: Будинок-убивця | Мойра О'Хара |
| 2012—2013 | Американська історія жаху: Притулок | Шахат (ангел смерті) |
| 2013 | Вогняний перстень | Мейбл Картер[en] (англ.) |
| 2013 | Пацієнт завжди правий | Блайт Баллард |
| 2013—2014 | Американська історія жаху: Шабаш | Міртл Сноу |
| 2014—2015 | Американська історія жаху: Шоу виродків | Глорія Мотт |
| 2015 | У шлюбі | Дженіс |
| 2015 | Getting On | доктор Аліса Марвел |
| 2015—2017 | Casual | мати Валері й Алекса |
| 2016 | Американська історія жаху: Роенок | мама Полк |
| 2016 | Справжні О'Ніли | бабуся Агнес |
| 2017 | Американська історія жаху: Культ | Бібі Беббіт |
| 2017 | Туман | Наталі Рейвен |
| 2017 | Ми звичайні ведмеді | Фей |
| 2018 | Юність Шелдона | доктор Флора Дуглас |
| 2018—2019 | Уповільнений розвиток | Лотті Дотті |
| 2018—2019 | Касл-Рок | Марта Лейсі |
| 2018 | Американська історія жаху: Апокаліпсис | Мойра О'Хара |
| 2020 | Мертвий для мене | Айлін Вуд |
| 2021 | Американська історія жаху: Подвійний сеанс | Сара «Белль Нуар» Каннінгем |
Нагороди та номінації ред.
Повний список нагород разом з номінаціями на сайті IMDb.com[11].
| Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Золотий глобус | 2004 | Найкраща жіноча роль в телевізійному серіалі — драма | Клієнт завжди мертвий | Перемога |
| Еммі | 2002 | Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі | Клієнт завжди мертвий | Номінація |
| 2003 | Номінація | |||
| 2005 | Номінація | |||
| 2006 | Номінація | |||
| 2012 | Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі | Американська історія жаху: Будинок-убивця | Номінація | |
| 2014 | Американська історія жаху: Шабаш | Номінація | ||
| Премія Гільдії кіноакторів США | 2002 | Найкращий акторський склад у драматичному серіалі | Клієнт завжди мертвий | Номінація |
| 2003 | Перемога | |||
| 2004 | Найкраща жіноча роль в драматичному серіалі | Перемога | ||
| Найкращий акторський склад у драматичному серіалі | Перемога | |||
| 2005 | Номінація | |||
| 2006 | Номінація | |||
| Супутник | 2022 | Найкращий акторський склад | У руках пса | Перемога |
| Кінопремія «Вибір критиків» | 2022 | Найкращий акторський склад | У руках пса | Номінація |
| Сатурн | 2012 | Найкраща телеакторка другого плану | Американська історія жаху: Будинок-убивця | Номінація |
| CinEuphoria Awards | 2020 | Найкраща жіноча роль другого плану — міжнародний конкурс | Джокер | Номінація |
| Премія зовнішнього округу критиків | 2000 | Найкраща акторка у п'єсі | Сходження з гори Морган | Перемога |
| Obie Awards | 1993 | Найкраща акторка у п'єсі | Останній янкі | Перемога |
| Драма Деск | 1990 | Найкраща жіноча роль у п'єсі | Таємне захоплення | Перемога |
Примітки ред.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132187914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ The Best Plays of 1976–1977.
- ↑ John Willis' Theatre World.
- ↑ а б в
- ↑ Paid Notice - Deaths CONROY, OSSIE RAY. nytimes.com (англ.).
- ↑ Alumni News (англ.). The Juilliard School. Архів оригіналу за 11.11.2011.
- ↑ The 10th Annual Screen Actors Guild Awards – Winners and Nominees (англ.). Screen Actors Guild Awards.
- ↑ Frances Conroy Awards. Frances Conroy—IMDb (англ.).