Френсіс Дрейк (акторка)
Френсіс Дін, за псевдонімом Дрейк (англ. Frances Drake; 22 жовтня 1912—18 січня 2000) — американська акторка кіно, що знімалася у 1930-х—40-х роках.
| Френсіс Дрейк Frances Drake | ||||
|---|---|---|---|---|
_trailer.jpg) | ||||
| Френсіс Дрейк у трейлері до фільму «Божевільне кохання» (1935) | ||||
| Ім'я при народженні | Френсіс Дін Frances Dean | |||
| Народилася | 22 жовтня 1912[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США | |||
| Померла | 18 січня 2000[1][2][…] (87 років) Ірвайн, Орандж, Каліфорнія, США | |||
| Поховання | Голлівуд-Форевер | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
| Роки діяльності | 1933–1942 | |||
| Чоловік | Сесіл Джон Артур Говард Девід Браун | |||
| IMDb | nm0236903 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
зірка на голлівудській Алеї слави[d] | ||||
|
| ||||
 Френсіс ДрейкFrances Drake у Вікісховищі | ||||
Ранні роки
ред.Френсіс Дін народилася 22 жовтня 1912 року у Нью-Йорку. Освіту здобула у Канаді[4] та містечку Арунделл на півдні Англії.[5] Працювати почала танцюристкою в нічних клубах. Після цього вчилася акторській грі на сцені («Невеличкий землетрус», 1933) та в другорядних британських фільмах («Зустрінь мою сестру», «Коштовність»).
Кінокар'єра
ред.Справжню кінокар'єру почала, прибувши до Голівуду і підписавши контракт зі студією «Paramount Pictures». Тоді ж з'явився псевдонім «Френсіс Дрейк», який запропонували їй через те, що прізвище Дін звучало надто схоже на іншу американську акторку Френсіс Ді.
1934 року Дрейк знялася у стрічці «Болеро» в ролі танцюристки Леони. Головні ролі виконували Керол Ломбард та Джордж Рафт. Останній став її напарником і в наступній картині — «Удар труби». На Дрейк відразу звалився шквал запрошень від режисерів. Часто їй доводилося грати небезпечних жінок, наприклад, у таких мелодрамах, як «Божевільне кохання» та «Невидимий промінь».[4]
Аудиторії Френсіс Дрейк запам'яталася, передусім, роллю Епоніни в екранізації Річардом Болеславським французького романа «Знедолені».
У лютому 1939-го Дрейк одружилася і обмежила свій робочий час. Невдовзі після весілля вона взяла участь у зйомках фільму «Цей чудовий світ» із Клодет Кольбер та Джеймсом Стюартом у головних ролях. Після цього знялася лише у двох стрічках: «Я візьму цю жінку» (1940) В. С. Ван Дайка та «Справи Марти» (1942) Жуля Дассена.
Особисте життя
ред.12 лютого 1939 року Френсіс Дрейк побралася із англійським аристократом Сесілом Джоном Артуром Говардом, другим сином Генрі Говарда, 19-го графа Саффолка. Йому на той час виповнилося 30 років, їй — 26. Дітей у шлюбі не було. Зніматися Дрейк невдовзі припинила і повністю присвятила себе сімейному життю.
1985 року чоловік помер. 7 років потому Дрейк одружилася з Девідом Брауном, з яким прожила 8 років до своєї смерті у січні 2000-го. Померла Френсіс Дрейк у віці 87 років з природних причин. Похована на цвинтарі Голлівуд-Форевер на восьмій секції на східному березі озера.[6]
Вибрана фільмографія
ред.- 1933 — Зустрінь мою сестру — Хелен Соурбі
- 1933 — Коштовність — Дженні Дей/Леді Джоан
- 1934 — Болеро — Леона
- 1934 — Удар труби — Чуліта
- 1934 — Дамам варто послухати — Енн Мірей
- 1934 — Забуваючи про всіх інших — Конні Барнз Тодд
- 1935 — Знедолені — Епоніна
- 1935 — Божевільне кохання — Івонн Орлак
- 1935 — Без каяття — Мона Ґулд
- 1936 — Невидимий промінь — Даян Рух
- 1936 — Я віддав би життя — Мері Ройберн
- 1937 — Таксі опівночі — Джильда Лі
- 1937 — Кохання під вогнем — Памела Бомон
- 1937 — Вона вийшла заміж за артиста — Саллі Денніс
- 1938 — Там завжди жінка — Анна Калун
- 1938 — Самотній вовк у Парижі — принцеса Таня
- 1939 — Цей чудовий світ — Вівіан Тарбл
- 1940 — Я візьму цю жінку — Лола Естермон
- 1942 — Справи Марти — Сильвія Норвуд
Нагороди
ред.- За внесок у розвиток кіноіндустрії Френсіс Дрейк отримала персональну зірку на Голлівудській алеї слави під номером 6821.