Вікіпедія

Френк Шу

Френк Ся-Сан Шу (2 червня 1943 — 22 квітня 2023) — китайсько-американський астрофізик, астроном і письменник. Працював почесним професором Університету Каліфорнії в Берклі та Університету Каліфорнії в Сан-Дієго[4]. Найбільш відомий тим, що запропонував теорію хвиль густини для пояснення структури спіральних галактик, а також описом моделі зореутворення, в якій гігантська щільна молекулярна хмара колапсує, утворюючи зорю[5].

Френк Шу
англ. Frank Shu
Ім'я при народженні кит. 徐遐生
Народився 2 червня 1943(1943-06-02)[1]
Куньмін, Юньнань[d], Республіка Китай (1912—1949)[1]
Помер 23 квітня 2023(2023-04-23)[2] (79 років)
США
Країна  США
Діяльність астроном, викладач університету, астрофізик
Alma mater Гарвардський університет (1968)
Массачусетський технологічний інститут (1963)
Галузь астрономія
Заклад Університет Каліфорнії (Берклі)
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук
Науковий керівник Цзяцяо Лінь[3]
Відомі учні Джек Ліссауер
Аспіранти, докторанти Джек Ліссауер
Fred Adamsd[3]
Jack Jonathan Lissauerd[3]
Andrew Nicholas Youdind[3]
Michael Jun Caid[3]
Anthony Douglas Allend[3]
Hsien Sienny Shangd[3]
Chorng-Yuan Hwangd[3]
Douglas Ian Johnstoned[3]
Joan Rie Najitad[3]
Susana Lizano-Soberond[3]
Wing Kit Leed[3]
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Академія Сініка
МАС
Нагороди
CMNS: Френк Шу у Вікісховищі

Молодість і освіта ред.

Місцем подження предків Шу є Веньчжоу, Чжецзян, а народився він в Куньміні, Юньнань, у 1943 році[6][4]. Його батько, Шенсю Шу[en][7], був математиком і викладачем Національного університету Цін Хуа[en], який на той час через Другу світову війну був тимчасово переведений з Пекіна до Куньміна. Пізніше, з 1970 по 1975 рік, батько Шу обіймав посаду президента Національного університету Цін Хуа на Тайвані[8]. Коли Шу було два місяці, його батько поїхав до США на навчання, а потім і на роботу. Коли Шу було п'ять років, він та його сім'я поїхали через Гонконг на Тайвань, пробули там рік, а потім поїхали на пароплаві до Сполучених Штатів, до його батька, який в той час працював в Іллінойському технологічному інституті в Чикаго[4].

Шу здобув ступінь бакалавра з фізики в 1963 році в Массачусетському технологічному інституті[9]. Під час навчання в Массачусетському технологічному інституті він одне літо працював у Цзяцяо Ліня над структурою спіральних галактик, і цей досвід зацікавив його астрофізикою. Пізніше, в аспірантурі, він продовжив працювати з Лінем, оскільки Макс Крук[en], його офіційний науковий керівник в Гарвардському університеті, дав йому свободу в дослідженнях[4]. Він здобув ступінь доктора філософії в Гарварді в 1968 році[9].

Під час роботи в аспірантурі він спирався на свою бакалаврську роботу і разом з Лінем запропонував теорію хвиль густини та опублікував кілька статей, що пояснюють структуру спіральних галактик[10][11].

Кар'єра ред.

Здобувши ступінь доктора філософії, Шу обійняв посаду професора-асистента в Університеті Стоуні-Брук, а в 1971 році був підвищений до асоційованого професора[9]. У 1973 році він переїхав до Каліфорнійського університету в Берклі[6], а в 1976 році став там професором. У 1982 році він на короткий час відвідав Інститут перспективних досліджень[12]. Між 1984 і 1988 роками він був головою кафедри астрономії[13].

З 1994 по 1996 рік Шу також був президентом Американського астрономічного товариства[14].

У 1998 році Шу був призначений «професором університету»[en] системи Університету Каліфорнії, ставши лише 19-м носієм цього почесного звання серед співробітників всіх 9 університетів системи Університету Каліфорнії[15].

У 2002 році Шу поїхав до Тайваню і в Національному університеті Цін Хуа[en] обійняв посаду президента, яку трьома десятиляттями раніше посідав його батько[7][16]. У 2006 році він повернувся до США і приєднавшись до Університету Каліфорнії в Сан-Дієго як заслужений професор[9].

Шу офіційно пішов у відставку в 2009 році, ставши професором-емеритом системи Каліфорнійського університету[4], також до 2015 року він залишався почесним науковим співробітником (Distinguished Research Fellow) Інституту астрономії та астрофізики Академії Сініки[en][9].

Згодом Шу був почесним старшим співробітником-емеритом (Emeritus Senior Fellow) Гонконгського інституту перспективних досліджень Міського університету Гонконга[en][17].

Шу написав три підручники: «Фізичний Всесвіт: Вступ до астрономії»[18], «Фізика астрофізики. Том I: Випромінювання»[19] і «Фізика астрофізики. Том II: Газова динаміка»[20].

Він помер 22 квітня 2023 року у віці 79 років[21][22].

Дослідження ред.

Шу найбільш відомий своїми дослідженнями спіральних галактик та зореутворенням. Він спільно зі своїм науковим керівником Цзяцяо Лінем сптворив теорію хвиль густини для пояснення структури спіральних галактик[10][11]. У 1977 році він опублікував модель зореутворення, відому як модель колапсу «зсередини назовні» або модель сингулярної ізотермічної сфери[5], згідно з якою зоря утворюється, коли колапсує гігантська щільна молекулярна хмара[23].

Відзнаки та нагороди ред.

На честь Шу названо астероїд головного поясу 18238 Френкшу[34].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #172373441 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ 天文學巨擘、中研院士徐遐生逝世 享壽79歲
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ а б в г д Frank Shu. American Institute of Physics. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  5. ↑ а б Frank Shu. Department of Physics, University of California, San Diego. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  6. ↑ а б в «Frank Hsia-San Shu». Sonoma State University. June 24, 2021. Archived from the original on June 30, 2022. Retrieved June 30, 2022.
  7. ↑ а б Normile, Dennis (2002). Frank Shu Named University Head. Science. 295 (5554): 429. doi:10.1126/science.295.5554.429b. PMID 11799218. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  8. ↑ Shien Siu Shu. Institute for Advanced Study. 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  9. ↑ а б в г д Shu, Frank. Academia Sinica Institute of Astronomy and Astrophysics. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  10. ↑ а б Lin, C. C.; Shu, Frank H. (1964). On the Spiral Structure of Disk Galaxies. The Astrophysical Journal. 140: 646. Bibcode:1964ApJ...140..646L. doi:10.1086/147955. Процитовано 30 червня 2022.
  11. ↑ а б Lin, C. C.; Shu, Frank H. (1966). On the Spiral Structure of Disk Galaxies, II. Outline of a Theory of Density Waves. Proceedings of the National Academy of Sciences. 55 (2): 229—234. Bibcode:1966PNAS...55..229L. doi:10.1073/pnas.55.2.229. PMC 224127. PMID 16591327.
  12. ↑ Frank Shu. Institute for Advanced Study. 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  13. ↑ Past Department Chairs. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  14. ↑ Past Officers and Trustees. American Astronomical Society. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  15. ↑ Sanders, Robert. Frank Shu Named University Professor. University of California, Berkeley. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  16. ↑ Cyranoski, David (2002). Astronomer set to star in Taiwan. Nature. 415 (6869): 250. doi:10.1038/415250b. PMID 11796971.
  17. ↑ Professor Frank Shu. City University of Hong Kong. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
  18. ↑ Shu, Frank H. (1982). The Physical Universe: An Introduction to Astronomy (PDF). University Science Books. Bibcode:1982phyn.book.....S. ISBN 9780935702057. Процитовано 4 липня 2022.
  19. ↑ Shu, F. H. (1991). The Physics of Astrophysics. Volume 1: Radiation. University Science Books. Bibcode:1991pav..book.....S. ISBN 9781891389764. Процитовано 4 липня 2022.
  20. ↑ Shu, F. H. (1992). The Physics of Astrophysics. Volume II: Gas dynamics. University Science Books. Bibcode:1992pavi.book.....S. ISBN 9781891389672. Процитовано 4 липня 2022.
  21. ↑ 天文學巨擘、中研院士徐遐生逝世 享壽79歲. Liberty Times Net. 25 April 2023. Процитовано 25 April 2023.
  22. ↑ Lu, Kang-chun; Yang, Shu-min; Yang, Evelyn (28 квітня 2023). Academician, former NTHU president Frank Shu dies at 80. Central News Agency. Процитовано 28 квітня 2023.
  23. ↑ Shu, F. H. (1977). Self-similar collapse of isothermal spheres and star formation. Astrophysical Journal. 214: 488—497. Bibcode:1977ApJ...214..488S. doi:10.1086/155274.
  24. ↑ Helen B. Warner Prize for Astronomy. American Astronomical Society. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  25. ↑ Frank H. Shu. National Academy of Sciences. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  26. ↑ а б Frank H. S. Shu. Academia Sinica. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 4 липня 2022.
  27. ↑ Frank H. Shu. American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  28. ↑ 1996 Brouwer Award Winner - Frank H. Shu. Division on Dynamical Astronomy, American Astronomical Society. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  29. ↑ Former AAS President, Frank Shu, awarded Dannie Heineman Prize for 2000 (Пресреліз). San Diego, California: American Institute of Physics. 8 січня 2001. Архів оригіналу за 20 вересня 2010. Процитовано 15 липня 2009.
  30. ↑ Dr. Frank H. Shu. American Philosophical Society. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  31. ↑ Shu, Frank Hsia-San. The World Academy of Sciences. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  32. ↑ Past Centennial Medalists. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  33. ↑ Frank H Shu. Shaw Prize. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 30 June 2022.
  34. ↑ (18238) Frankshu = 1241 T-2 = 1998 FP142 = T/1241 T-2. Minor Planet Center. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френк_Шу&oldid=41798400