Фредерік Леметр

французький актор

Фредерік Леметр, або Фредерік-Леметр (фр. Frédérick Lemaître; Frédérick-Lemaître), справжнє ім'я — Антуан Луї Проспер Леметр (фр. Antoine Louis Prosper Lemaître; 21 липня 1800, Гавр — 26 січня 1876, Париж) — французький актор.

Фредерік Леметр
фр. Frédérick Lemaître
Ім'я при народженніфр. Antoine Louis Prosper Le Maître
ПрізвиськоTalma des boulevards
ПсевдоFrédérick Lemaître
Народився28 липня 1800(1800-07-28)[2][3][4]
Гавр
Помер26 січня 1876(1876-01-26)[1][2][…] (75 років)
X округ Парижа, Париж, Франція
·рак гортаніd
ПохованняЦвинтар Монмартр[1]
Країна Франція
Діяльністьактор театру
Галузьтеатр[5] і акторське мистецтво[5]
Alma materПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
Знання мовфранцузька[6][5]
Magnum opusRobert Macaired
БатькоAntoine-Marie Lemaîtred
У шлюбі зSophie Hallignerd
ДітиCharles Lemaîtred
IMDbID 3516362

Життєпис

ред.

Його батько, Антуан Марі Леметр, відомий архітектор, засновник гаврської школи живопису та архітектури, помер 1809 року, після чого життя хлопчика різко змінилося. Мати переїхала до Парижа, де мешкали її родичі, і там почала торгувати меблями.

Фредерік Леметр, або «Великий Фредерік», як називали його сучасники, прожив бурхливе та неспокійне життя.

Виступав у спектаклях на сценах бульварних театрів Парижа у найрізноманітніших амплуа — від гротескно-комедійних до зворушливо-драматичних.

 
Карикатура на Леметра Андре Жиля[fr] (1867)

У червні 1820 року вступив до трупи театру «Одеон», де провів три сезони, після чого опинився в театрі «Амбігю-Комік». Там за чотири сезони зіграв 25 ролей і виступив на сцені 980 разів. При цьому майже завжди граючи центральні ролі, він встиг ще з'явитися в кількох ролях у маленьких театриках, а також написати дві п'єси. 1827 року переходить до театру «Порт Сен-Мартен», де дебютує в мелодрамі «Тридцять років, або Життя гравця» Дюканжа[fr] та Діно.

Скупивши значні статки, наприкінці життя розорився і мусив публічно розпродувати своє майно. На старості багато хворів і помер у злиднях. Шанувальниками таланту Леметра були Гюго, Дікенс, Герцен, Бальзак. Генріх Гейне писав про нього: «[Фредерік Леметр]… — один із тих страшних жартівників, побачивши яких Талія з жахом блідне, а Мельпомена блаженно посміхається»[7].

«…Фредерік — найсильніший актор, якого лише знаю, — писав І. С. Тургенєв про виконання Ф. Леметром ролі Макера. — У цій п'єсі він страшний… яка зухвалість, яке безсоромне нахабство, який цинічний апломб, який виклик усьому і яке презирство всього!.. Але яка гнітюча правда, яке натхнення!», а Теофіль Готьє назвав Фредеріка «найвизначнішим актором світу»[8].

Похований на цвинтарі Монмартр. На похороні актора з прощальною промовою виступив Віктор Гюго, який сказав, що «… пам'ять, яка переживе Фредерік-Леметра, буде прекрасною, — йому судилося залишити незабутній слід на самій вершині свого мистецтва»[9].

 
Бюст Ф. Леметра поблизу каналу Сен-Мартен у Парижі

Серед кращих ролей Ф. Леметра слід зазначити:

  • Робер Макер у мелодрамі «Заїжджий двір Андре» Бенжамена Антьє (1823)
  • Жорж Жермані у мелодрамі «Тридцять років, або Життя гравця» Дюканжа (1827)
  • Рюї Блаз у драмі «Рюї Блаз[fr]» В. Гюго (1838)
  • Татусь Жан у мелодрамі «Паризький ганчірник» Ф. Піа (1847)

Образ у мистецтві

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. а б в Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  4. The Fine Art Archive — 2003.
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. Генрих Гейне. Собрание сочинений в 10 томах. М.;Государственное издательство художественной литературы, 1958; том VII, с. 272.
  8. 100 великих актеров : Мусский Игорь Анатольевич :. book-online.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 21 червня 2017.
  9. Виктор Гюго. Собрание сочинений в 15 томах, М.; Государственное издательство художественной литературы, 1956; том XV, с. 608.
  10. Афиша. Репертуар Театра имени Ленсовета, Санкт-Петербург. lensov-theatre.spb.ru. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 21 червня 2017.

Література

ред.