Франц Штейндахнер
Франц Штейндахнер (нім. Franz Steindachner) — австрійський зоолог.
| Франц Штейндахнер | |
|---|---|
| нім. Franz Steindachner | |
 | |
| Народився | 11 листопада 1834 Вена |
| Помер | 10 грудня 1919 (85 років) Вена |
| Країна | Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg|border |
| Діяльність | зоолог, іхтіолог, мандрівник-дослідник, герпетолог, натураліст |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | зоологія[1], іхтіологія[1] і герпетологія[1] |
| Заклад | Гарвардський університет |
| Посада | директор музеюd |
| Членство | Леопольдина Зоологічне товариство Лондонаd |
 Франц Штейндахнер у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Steindachner».
| ||
Біографія
ред.Перш ніж звернутися у 1856 році до природничих наук, Штейндахнер вивчав право у Відні. Спочатку він займався викопними рибами. За свої видатні праці в 1860 році йому було доручено очолити колекцію риб Музею природознавства у Відні. У наступному році, після відходу Леопольда Фітцінгера, він також прийняв колекцію земноводних і плазунів.
Перші подорожі привели Штейндахнера в Іспанію, Португалію, на Канарські острови і в Сенегал.
З 1859 по 1868 роки Штейндахнер опублікував 55 праць з іхтіології, що склало в цілому майже 900 сторінок, і став за короткий час одним з найвидатніших іхтіологів. У 1890-х роках він очолив Австро-Угорську глибоководну експедицію в східній частині Середземного, в Адріатичному і Червоному морях.
Рід риб Steindachneridion (родина Pimelodidae) і родина риб штейндахнерівські (Steindachneriidae) названі на його честь. Також на його честь отримала назву черепаха Palea steindachneri[2].
Праці
ред.- Die Süßwasserfische des südöstlichen Brasilien, Wien 1877
- Über drei neue Characinen und drei Siluroiden aus dem Stromgebiete des Amazonas innerhalb Brasilien, Wien 1908.
- Beiträge zur Kenntnis der Flussfische Südamerikas, Wien 1915
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011) The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Palea steindachneri, p. 252).(англ.)
Література
ред.- Штейндахнер, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Paul Kähsbauer: Intendant Dr. Franz Steindachner, sein Leben und Werk. Annalen des Naturhistorischen Museums Wien, Bd. 63, 1959 (нім.)
- V. Stagl: Steindachner Franz. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 13, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957—2005, S. 164 (нім.)