Відкрити головне меню

Франциск Ксаверій Сапіга (1741 — 10 лютого 1808) — державний та військовий діяч, урядник часів занепаду Речі Посполитої.

Франциск Ксаверій Сапіга
Franciszek Ksawery Sapieha
Francišak Ksavery Sapieha. Францішак Ксавэры Сапега (1788).jpg
Народився 1741(1741)
Помер 10 лютого 1808
Ченковіце
Підданство Річ Посполита
Членство Торговицька конфедерація
Посада воєвода Смоленський
Термін 1790—1793 роки
Попередник Юзеф Скумін-Тишкевич
Наступник посаду скасовано
Конфесія католицтво
Рід Сапіги
Батько Ігнаци Сапіга
Мати Анна Красіцька
У шлюбі з Терез Суфчинська
Діти 4 сини і 3 доньки
Нагороди
орден святого Станіслава орден Святого Губерта
Герб

ЖиттєписРедагувати

Походив з литовсько-білоруського магнатського роду Сапіг гербу Лис — Коденської гілки. Третій син Ігнаци Сапіги, воєводи мстиславського, і Анни Красіцької. Народився у 1741 році. Здобув спочатку домашню освіту. У 1751 році втратив матір, а 1758 року — батька. Опинився під опікою стрийка Кароля Юзефа Сапіги.

У 1752 році вступив до Колегіуму нобіліуму в Варшаві. Невдовзі розпочав військову кар'єру. У 1763 році від стрийка Кароля Юзефа Сапіги отримав звання поручика п'ятигірської хоругви. 1764 року намагався стати послом (депутатом) від берестейського воєводства на конвакційний сейм, але невдало. У 1766 році стає ротмістром литовської кавалерії. У 1768 році отримує звання полковника. Того ж року оженився на Терезі Суфчинській.

1773 року отримав орден Святого Губерта від курфюрства Пфальца. 1780 року обирається послом від Волинського воєводства на вальний сейм. З 1788 року був членом конфедерації Чотирирічного сейму. 1789 році стає віце-маршалком Трибуналу Великого князівства Литовського.

У 1791 році отримав посаду воєводи смоленського (була суто номінальною, оскільки територія воєводства належала Російській імперії) і орден Святого Станіслава. Вважався противником прийняття нової Конституції (втім теперішні дослідники сумніваються стосовно цього). Невдовзі став членом Тарговицької конфедерації.

У 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої став першим і єдиним воєводою мерецьким (смоленське воєводство було перетворено на мерецьке). 1795 року після Третього поділу Речі Посполитої втратив усі посади. 1796 року розлучився з дружиною, оженившись на Касильді Залеській.

Останні роки опікувався маєтностями Базалії та Красилів на Волині. Помер у 1808 році в Ченковіце.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Тереза Суфчинська

Діти:

  • Януш Олександр (1775—1825), мальтійський кавалер
  • Миколай (1779—1843), мальтійський лицар, полковник Великого князівства Варшавського
  • Павло (1781—1855), мальтійський кавалер, полковник французької армії
  • Олександр
  • Текла, дружина Ігнаци Цетнера, старости мстиславського
  • Анна Агнешка, дружина Юзефа Майєра, воєводи поморського
  • Барбара (д/н—1780)

2. Дружина — Касильда, донька Мацея Залеського, стольника саноцького

дітей не було

ДжерелаРедагувати

  • Elżbieta Sęczys, Szlachta wylegitymowana - le.3256.1.7 - Sapieha h. Lis
  • Sapieha E., Saeed-Kałamajska M. Dom Sapieżyński. cz. 2. — Warszawa: Wydawn. Nauk. PWN, 2008. S. 223.
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.