Франсиско Фріоне

	Франсиско Фріоне
	Франсиско Фріоне
Особисті дані
Народження	21 липня 1912
	Монтевідео, Італія
Смерть	17 лютого 1935 (22 роки)
	Мілан
Громадянство	Уругвай
Позиція	правий нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Франсиско Фріоне (італ. Francesco Frione, 21 липня 1912, Монтевідео — 17 лютого 1935, Мілан) — уругвайський і італійський футболіст, що грав на позиції правого нападника.

Виступав, зокрема, за клуб «Інтернаціонале», а також збірну Уругваю.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1931 року виступами за команду клубу «Монтевідео Вондерерз», де виступав разом з братом Рікардо Фріоне. В 1931 році команда з братами Фріоне у складі стала переможцем Чемпіонату Уругваю^[1].

1932 року обидва брати перейшли до клубу «Амброзіана-Інтер». Франсиско одразу зумів закріпитися в основі команди на позиції правого крайнього нападника, на відміну від брата Рікардо, що зіграв у складі «Амброзіани» лише одну гру^[2]. За три неповних сезони у складі італійської команди Франсиско зіграв 62 матчі і забив 13 голів^[3]. Серед них 54 матчі і 12 голів у Серії А і 8 матчів і 1 гол у кубку Мітропи. В чемпіонаті Італії «Амброзіана-Інтер» щоразу ставала другою після «Ювентуса». В кубку Мітропи клуб дістався фіналу в 1933 році, де поступився віденській «Аустрії» (2:1, 1:3). Свій єдиний гол у континентальному кубку Фріоне забив того ж року у чвертьфіналі в ворота іншої австрійської команди — «Вієнни» (4:0)^[4].

17 лютого 1935 року на 23-му році життя Франсиско Фріоне помер від пневмонії у місті Мілан. Віце-президент «Інтера» у 1963—2001 роках Джузеппе Пріско включив гравця до своєї символічної збірної клуба всіх часів^[5].