Франк Ерне (нім. Frank Erne; 8 січня 1875 — 17 вересня 1954) — американський боксер швейцарського походження. Чемпіон світу з боксу у напівлегкій (1896—1897) та легкій (1899—1902) вазі.

Франк Ерне
зображення
Загальна інформація
Прізвисько«The Buffalo Boy»
ГромадянствоСША США
Народився8 січня 1875(1875-01-08)
Дьоттінген, Ааргау, Швейцарія
Помер17 вересня 1954(1954-09-17) (79 років)
Баффало, Нью-Йорк, США
Вагова категоріянапівлегка, легка, напівсередня
Зріст169 см
Розмах рук173 см
Професіональна кар'єра
Перший бій17 березня 1892
Останній бій29 лютого 1908
Боїв53
Перемог31
Перемог нокаутом15
Поразок6
Поразок нокаутом4
Нічиїх16

У 2020 році посмертно введений до Міжнародної зали боксерської слави.

Життєпис

ред.

Народився в громаді Дьоттінген округи Цурцах кантону Ааргау на півночі Швейцарії.

Боксерський дебют відбувся 17 березня 1892 року перемогою над Джеймсом Маккарті у напівлегкій вазі.

27 листопада 1896 року в чемпіонському поєдинку переміг канадійця Джорджа Діксона, виборовши звання чемпіона світу у напівлегкій вазі. За рік втратив чемпіонський титул, поступившись тому ж таки Діксону.

28 вересня 1898 року звів у ничію поєдинок за звання чемпіона світу у легкій вазі проти американця Кіда Лавіна. 3 липня 1899 року у повторному поєдинку проти Лавіна здобув перемогу, ставши чемпіоном світу у легкій вазі.

23 вересня 1901 року здійснив невдалу спробу вибороти звання чемпіона світу у напівсередній вазі, поступившись американцю Рубе Фернсу.

Повернувшись у легку вагу, 12 травня 1902 року втратив чемпіонський титул у двобої з американцем Джо Гансом.

У своєму останньому поєдинку 29 лютого 1908 року переміг британця Роберта Ватсона, здобувши титут чемпіона Франції у напівсередній вазі. Після цього завершив боксерську кар'єру.

Посилання

ред.