Фотометричний аналіз
Фотометричний аналіз — метод кількісного аналізу, заснований на переведенні визначуваного компонента розчину дією реактиву у сполуку, яка поглинає світло (або на руйнуванні такої сполуки визначуваним компонентом), і вимірюванні інтенсивності поглинання світла (оптичної густини розчину).
У фотометричному аналізі використовують разом із простими різні комплексні (координаційні) сполуки: одноріднолігандні, хелатні, різнолігандні; сполуки, які утворюються за реакціями окислення–відновлення, важкорозчинні сполуки, сполуки адсорбційного характеру, органічні сполуки, у тому числі кислотно-основні індикатори (які змінюють свій колір).
Вимірювання інтенсивності забарвлення (оптичної густини) розчину проводять візуально (прості колориметри, фотометри), а також за допомогою спектрофотометрів і фотоколориметрів. Вимірявши оптичну густину розчину, знаходять концентрацію визначуваного компонента за попередньо побудованим калібрувальним графіком або за рівнянням закону Бугера–Ламберта–Бера.[1]
Види
ред.До фотометричного аналізу відносять також атомно-абсорбційний аналіз, фотометрію полум'я і спектроскопію відбиття.[2]
Примітки
ред.- ↑ Фотометричний аналіз // А. Т. Пилипенко. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 34.
- ↑ Колісник О.В. Фотометричний аналіз // Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : «МОРІОН», 2010. — 1632 с. — ISBN 978-966-2066-34-0.
Література
ред.- Бабко А. К. и др. Физико-химические методы анализа. — М., 1968 (рос.)
- Бабко А. К., Пилипенко А. Т. Фотометрический анализ. Общие сведения и аппаратура. — М., 1968 (рос.)
- Марченко З. Фотометрическое определение элементов. — Пер. с польск. — М., 1971 (рос.)
- Юинг Г. Инструментальные методы химического анализа. — М., 1989 (рос.)