Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Старий Форт-Вільям було збудовано у 1701—1706 на кошти Британської Ост-Індійської компанії як одвічний оплот британського володарювання в Індії. Названий на честь короля Вільгельма III.

19 червня 1756 бенгальський наваб Сірадж уд-Даула захопив британську фортецю та перейменував її на Алінагар. Тієї ж ночі у «чорній ямі» були закатовані багато полонених англійців, у тому числі й поранені.

Після битви під Плессі форт відвоював Роберт Клайв і у 1758—1781 значно його розширив на випадок нового нападу. Той новий форт має форму восьмикутника. Старий форт був переобладнаний під митницю.

У 1772 тут започатковано Бенгальське президентство на чолі з Ворреном Гастінгсом.

У 1800 генерал-губернатор Індії лорд Річард Велслі заснував у Форт-Вільямі навчальний та науковий центр сходознавства, який мав подвійну мету: поширювати серед тубільців європейську освіченість і познайомити агентів Ост-Індійської компанії з мовами, літературою, історією та правами тих країн, якими компанія була покликана керувати. Першим директором коледжу став шотландський священик, богослов, проповідник і місіонер Клавдій Б'юкенен.

До 1830 Коледж Форт-Вільяма був одним з найвпливовіших наукових центрів у Північній Індії[1][2].

До 1833 фортеця залишалась резиденцією генерал-губернатора Індії.

Нині форт використовується для потреб індійської армії.

ПриміткиРедагувати

  1. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890—1907.
  2. Коледж Форт-Вільяма Архівовано 28 липень 2012 у Wayback Machine. у Банглапедії

ДжерелаРедагувати