Наваби Бенгалії — спадкові наваб-субадари, Бенгальської суби за часів могольського правління, які від 1717 року фактично були незалежними правителями.

ІсторіяРедагувати

Від 1717 до 1880 року Бенгалією послідовно правили три ісламські династії: Насірі, Афшар і Наджафі.

Перша з них правила до 1740 року. Засновником династії був Муршид Кулі-хан, якого у дитинстві викупив могольський дворянин, а згодом він вступив на службу до імператора Аурангзеба, де зробив блискучу державну кар'єру. Його спадкоємцями були зять і онук. Після загибелі останнього відбулась заміна панівної династії.

Представники династії Афшар правили від 1740 до 1880 року. Їх замінила династія Наджафі, представники якої також спочатку були самостійними правителями, але після загибелі Сіраджа-уд-Даули у битві при Плессі 1757 року наваби Бенгалії потрапили під вплив британської адміністрації.

Список навабів БенгаліїРедагувати

Ім'я Роки правління Зображення
Муршид Кулі-хан 1707–1727  
Шуджа-уд-дін Мухаммад-хан 1727–1739  
Сарфараз-хан 1739–1740  
Аліварді-хан 1740–1756  
Сірадж-уд-Даула 1756–1757  
Мір Джафар 1757–1760  
Мір Касім 1760–1763  
Мір Джафар 1763–1765  
Наджмуддін Алі-хан 1765–1766  
Наджабат Алі-хан 1766–1770  

ДжерелаРедагувати