Аліварді-хан (10 травня 1671 — 9 квітня 1756) — наваб Бенгалії, Біхару й Орісси у 1740—1756 роках.

Аліварді-хан
Мірза Мухаммад Алі
Аліварді-хан
Аліварді-хан
4-й Наваб Бенгалії
29 квітня 1740 — 9 квітня 1756 року
Попередник: Сарфараз-хан
Наступник: Сірадж-уд-Даула
 
Народження: 10 травня 1671(1671-05-10)
Деканські султанати
Смерть: 9 квітня 1756(1756-04-09) (84 роки)
Муршідабад, Імперія Великих Моголів
Причина смерті: набряк
Поховання: Khushbaghd
Релігія: Іслам
Рід: Афшариди
Батько: Шах Кулі-хан Мірза Мухаммад Мадані
Діти: Ghaseti Begumd і Amina Begumd

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис ред.

Батько майбутнього наваба служив у Мухаммада Азам Шаха, який також найняв і його синів. Утім після смерті імператора родина сильно збідніла. Мухаммаду Алі вдалось влаштуватись на службу до субадара Орісси, Шуджі-уд-Діна. Коли останній зайняв пост наваба, кар'єрні можливості молодого Мухаммада Алі значно виросли. 1728 року він отримав пост фаудждара (місцевого правителя) Раджмахала, а також ім'я Аліварді-хана. 1733 був призначений на посаду назіма Біхару.

На той час наваб Сарфараз-хан самоусунувся від державних справ, що призвело до посилення впливу Аліварді-хана, а згодом — до поразки Сарфараз-хана у збройному конфлікті і вступу Аліварді-хана на посту наваба Бенгалії й Біхару. 1741 року він узяв під свій контроль і Оріссу.

Період його правління був досить войовничим. Упродовж 16 років володарювання він переймався передусім військовими питаннями. Окрім того, він придушив повстання афганців, які намагались захопити Біхар. Разом з тим, наприкінці свого правління Аліварді-хан розпочав переоблаштування й відновлення своїх володінь.

Джерела ред.