Фортеця Абулі (груз. აბულის ციხე, трансліт. tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південного грузинського мхаре Самцхе-Джавахеті. Циклопічна кладка, побудована з плоских каменів з використанням техніки сухої кладки, знаходиться на південному схилі гори — згаслого вулкану — Патара Абулі, на висоті 2670 м над рівнем моря, в горах Малого Кавказу, на південний схід від озера Паравані.[1] Піший похід до фортеці Абулі варто починати з села Гандзані (груз. განძანი); для цього необхідно йти на північний захід, орієнтуючись на гору Патара Абулі.[2] Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії.[3]

Фортеця Абулі

Abuli Fortress by R.Beridze (1).JPG


41°22′22″ пн. ш. 43°41′05″ сх. д. / 41.37277777780555255° пн. ш. 43.68472222224999513° сх. д. / 41.37277777780555255; 43.68472222224999513Координати: 41°22′22″ пн. ш. 43°41′05″ сх. д. / 41.37277777780555255° пн. ш. 43.68472222224999513° сх. д. / 41.37277777780555255; 43.68472222224999513
Тип пам'ятник
Статус спадщини Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd
Країна

 Грузія

Ідентифікатори й посилання
Фортеця Абулі. Карта розташування: Грузія
Фортеця Абулі
Фортеця Абулі (Грузія)

АрхітектураРедагувати

 
Мегалітична фортеця Абулі

Фортеця Абулі, по-місцевому відома також як Короґлі (від тюркського Короґлу), має багато спільних властивостей із фортецею Шаорі — іншим великим городищем циклопічної форми, який стратегічно розташований в районі озера Паравані.[1]

Фортеця Абулі — це велика і складна споруда, побудована з вулканічних базальтових блоків висотою 3-5 метрів, без використання розчину. Вона складається з центральної укріпленої території, до якої входить «цитадель» площею 60 × 40 метрів. До центральної території можна зайти через два входи: з півдня та сходу. Жилі будівлі або укриття різної величини та форми, іноді організовані в два-три рівні, складають так звану «житлову зону» і простягаються на схід від «цитаделі».[1][4]

Археологічні даніРедагувати

В Абулі й Шаорі не проводилося ніяких археологічних розкопок, що ускладнює точне датування та приписування пам'ятки якійсь конкретній культурі.[5] Взагальному поширення циклопічних фортець є археологічним свідченням соціальних змін на Південному Кавказі в середньо-пізню бронзову добу, що відображає соціальну диференціацію і появу владних еліт. Ці фортеці зазвичай будувались на крутих схилах гір. Розподіл поселень і культурний матеріал свідчать про те, що особи, які керували цими фортечними спорудами, здійснювали контроль над орними землями й ресурсами, але вони, можливо, також забезпечували економічні та оборонні функції для своїх територій в глиб регіону.[6] У вересні 2019 року органами культури Грузії було розпочато багаторічний археологічний дослідницький проект для подальшого вивчення та збереження мегалітичних комплексів країни, в тому числі в Абулі, Шаорі, Авранло та Самебі.[7]

Див. такожРедагувати

Фортеця Шаорі

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (ka). Akhaltsikhe. с. 181–203. 
  2. Джавахетія | GeoClub.in.ua (uk). Процитовано 2019-11-26. 
  3. List of Immovable Cultural Monuments (ka). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Процитовано 3 July 2019. 
  4. Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna. Vakhtang Beridze 1st International Symposium of Georgian Culture — Georgian art in the context of European and Asian cultures; June 21-29, 2008, Georgia. Tbilisi. с. 31. ISBN 978-9941-0-2005-6. 
  5. Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi. International Conference: Problems of Early Metal age Archaeology of Caucasus and Anatolia. November 19-23, 2014 November 19-23, 2014, Georgia. Tbilisi. с. 247. ISBN 978-9941-0-7134-8. 
  6. Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378–379, 385–386. ISBN 9781139061254. 
  7. Peikrishvili, Tako (5 September 2019). აბულისა და შაორის ციკლოპურ ნაგებობებს არქეოლოგები შეისწავლიან. samkhretis karibche (ka). Процитовано 5 September 2019.