Вікіпедія

Фоміна Юлія Гаврилівна

українська акторка театру

Фоміна Юлія Гаврилівна (нар. 26 липня 1907, м. Катеринослав, Російська імперія — пом. лютий 1997, м. Харків, Україна) — українська акторка Харківського українського драматичного театру імені Т. Г Шевченка.

Фоміна Юлія Гаврилівна
Народилася 26 липня (8 серпня) 1907 або 1907[1]
Катеринослав, Російська імперія
Померла лютий 1997 або 1997[1]
Харків, Україна
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність акторка театру
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фоміна.

Біографія ред.

Юлія Фоміна народилася 26 липня 1907 у Катеринославі (тепер — м. Дніпро) у багатодітній сім'ї.

Освіту здобула у музичному училищі і балетній студії. Пізніше — у м. Дніпропетровську у студії театру ім. М. Заньковецької. Далі вступила до театрального відділу музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка у Києві.

Разом з чоловіком актором Романом Олексійовичем Черкашиним 1926 приїхала до Москви, де вступила до балетного технікуму ім А. Луначарського.

У 1928 подружжя повернулося до Київського музично-драматичного інституту. Восени цього ж року Лесь Курбас запросив Фоміну та Черкашина до Харкова у свій театр «Березіль». Першу роль Юлія Фоміна отримала в масовці у виставі А. Піотровського «Пролог».

Загалом, на театральній сцені нею було зіграно понад 120 ролей. З них: Варавара в «Грозі» О. Островського, Єлизавета Достигаєва і ігуменя у виставі М. Горького «Єгор Буличов та інші». Фоміна грала майже в усіх п'єсах О. Корнійчука, М. Погодіна, також у десятьох виставах, поставлених М. Крушельницьким.[2]

У роки Другої світової війни подружжя Черкашиних із частиною трупи театру евакуювалися в Республіку Німців Поволжя, з виставами об'їздили Росію, Урал, доводилося репетирувати і грати під бомбами. До Харкова повернулися у 1943.

Вершиною акторської майстерності Ю. Фоміної були 1940—1950 роки. Юлія Гаврилівна рано залишила сцену, але завжди була вірною своєму театру.

У 1972 було вирішено створити меморіальний музей театру «Березіль». Його організацію доручили Юлії Фоміній. До цього часу нею вже була зібрана велика кількість матеріалів, пов'язаних з творчістю Леся Курбаса, які зберігались у домашньому архіві Черкашиних. Перша експозиція була розгорнута напередодні 50-річчя театру ім. Т. Шевченка. Юлія Фоміна стала завідувачкою музею, який в театрі частіше називали як «Дім Юлії».

Померла Юлія Гаврилівна Фоміна у лютому 1997. Поховали її на Харківському міському кладовищі № 2 поряд із могилою чоловіка Р. О. Черкашина.

Сім'я ред.

Публікації Ю. Фоміної ред.

  • Весняний шум: Уривки з мемуарів / Ю. Фоміна // Укр. театр.- 1996.- № 5.- С. 27-30; № 6.- С. 23-28.
  • Мар'ян Крушельницький / Ю. Фоміна // Культура і життя.- 1997.- Квіт. (№ 15).- С.2.
  • Вічне джерело творчості: (Актриса театру ім. Т. Г. Шевченка О. Бабенко) / Ю. Фоміна // Вечір. Харків. — 1986. — 17 трав.
  • Черкашин, Роман Олексійович. Ми — березільці: театральні спогади — роздуми / Роман Олексійович Черкашин, Юлія Фоміна ; упоряд. В. Собіянський ; передм. Н. Єрмакова . — Б. м. : АКТА, 2008 . — 336 с.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ 100 років від дня народження Юлії Гаврилівни Фоміної // Календар знаменних і пам'ятних дат Харківщини на 2007 рік: Рек. бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Харк. обл. держ. адмін.; Харк. обл. універс. наук. б-ка. - Х., 2006.- С.51 - 53.

Джерела ред.

  • Анничев А. Нас не годы, а надежды старят…: (К 95-летию со дня рождения актрисы) / А. Анничев // Веч. Харьков.- 2002.- 23 июля.
  • Біля скарбниці театру: (Музей драм. театру ім. Т. Г. Шевченка очолює Ю. Г. Фоміна) // Вечір. Харків. — 1982. — 12 листоп.
  • Вербицька Є. Спасибі за дорогу до храму: (Пам'яті Ю. Г. Фоміної)/ Є. Вербицька // Березіль. — 1997. — № 5/6. — С.154-163.
  • Лісничий М. Служителька музи театру: (До 80-річчя з дня народж. актриси) / М. Лісничий // Вечір. Харків.- 1987.- 11 серп.
  • Попова-Сердюк Л. Дом Юлии / Л. Попова-Сердюк // Веч. Харьков.- 1992. — 25 июля.
  • Тараненко Ю. Ромео и Джульетта: (О семейной паре, артистах театра им. Т. Шевченка Ю. Фоминой и Р. Черкашине) / Ю. Тараненко // Событие.- 2003.- 3-9 апр. — С. 19.
  • Тараненко Ю. Юлия Гавриловна Фомина, Роман Алексеевич Черкашин / Ю. Тараненко // 100 знаменитых харьковчан / И. Ю. Можейко и др. — Х., 2004. — С. 291—293.
  • Чубенко Т. Ей нужен был театр как воздух. А она — театру / Т. Чубенко // Слобода.- 1997. — 25 июля.
  • Шабельник О. Слово об актрисе / О. Шабельник // Крас. знамя. — 1992. — 14 нояб.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фоміна_Юлія_Гаврилівна&oldid=41643520