Відкрити головне меню

Чарльз Джемс Фокс (24 січня 1749 — †13 вересня 1806) — англійський аристократ та політик. Син герцога Річмондського, незаконно народженого сина короля Карла ІІ.

Чарльз Джемс Фокс
англ. Charles James Fox
Charles James Fox by Karl Anton Hickel.jpg
Народився 24 січня 1749(1749-01-24)[1][2][…]
Вестмінстер, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія
Помер 13 вересня 1806(1806-09-13)[1][2][…] (57 років)
Чизік
Поховання Вестмінстерське абатство
Громадянство
(підданство)
Flag of Great Britain (1707–1800).svg Королівство Велика Британія
Діяльність політик, історик
Alma mater Ітонський коледж[4] і Гертфорд коледж
Володіє мовами англійська[2]
Членство Академія надписів та красного письменства, 1st United Kingdom Parliament[d], 2nd United Kingdom Parliament[d], 13th Parliament of Great Britain[d], 15th United Kingdom Parliament[d], 16th Parliament of Great Britain[d], 17th Parliament of Great Britain[d] і 18th Parliament of Great Britain[d]
Посада член Палати громад Великої Британії[d], член Палати общин Великої Британії[d], міністр закордонних справ Великої Британії, Leader of the House of Commons[d] і Член Таємної ради Великої Британії[d]
Партія Віги
Батько Henry Fox, 1st Baron Holland[d]
Мати Caroline Fox, 1st Baroness Holland[d]
Брати, сестри  • Stephen Fox, 2nd Baron Holland[d] і Henry Edward Fox[d]
У шлюбі з Elizabeth Armistead[d]

Зміст

БіографіяРедагувати

Його батьком був Генрі Фокс перший барон Голенд, він був азартним гравцем і затятим картярем, причому часто брав з собою у гральні будинки маленького Чарльза, і син успадкував тягу батька до азартних ігор, і вже до 19 років подорожуючи по Європі назбирав понад 16 тисяч фунтів боргів. Після цього батько вирішив влаштувати сина до парламенту, і у 1768 Фокс став членом палати общин від графства Сусекс.

Протягом всієї своєї політичної кар'єри був в опозиції, хоча у перші роки перебування у парламенті займав керівні посади, такі як лорд адміралтейства та лорд казначейства, але постійно вступав у конфлікти із діючою владою. Відстоював особисті свободи людини і громадянина.

Три рази входив до складу уряду (1782, 1783, 1806) як міністр закордонних справ (перший в англійській історії), але загальний стаж його не перевищує й року.

Після початку американської революції виступав за на боці колоній, не раз ставив на розгляд у парламенті питання щодо економічних та політичних поступок з боку Англії, але не отримував підтримку. Його ліберальні погляди неодноразово висміювались карикатуристом Джеймсом Гілреєм[5]

Попри те що його принципи були близькими до принципів вігів він не поспішав вступати до цієї партії, і зробив це лише у 1777 році, а у 1782 став її лідером. У 1787 вніс проект закону про заборону работоргівлі. Виступав у підтримку французької революції. Помер у 1806 році від водянки. Похований у Вестмінстерському абатстві.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати