Флора (фрегат, 1816)
«Фло́ра» — 44-гарматний вітрильний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Перший корабель флоту Російської імперії, при будівництві якого було застосовано виконання набору корпусу за методом Сепінгса з діагональними палями-рідерсами.
 Фрегат «Флора», літографія В. О. Прохорова
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Миколаївське адміралтейство |
| Закладений: | 18 лютого 1816 |
| Спуск на воду: | 7 травня 1818 |
| Списаний: | 1835 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 48,5 м |
| Ширина: | 12,8 м |
| Осадка: | 6 м |
| Екіпаж: | 350 осіб |
| Озброєння: | 44—48 гармат |
Історія ред.
Закладений у Миколаєві 18 лютого 1816 року, головний будівник — корабельний майстер 6-го класу А. І. Меліхов[1][2]. В січні 181 року віцеадмірал О. С. Грейг ввів перше велике удосконалення конструкції кораблів — виконання набору за методом Сепінгса з діагональними палями-рідерсами. Першим судном, переробленим на стапелі за цією системою став фрегат «Флора»[3], при будівництві якого Меліхов застосував цей метод і за що був особисто нагороджений імператором Олексадром I діамантовим перстнем[4][5]. Нова система набору, не збільшуючи вартості судна, підвищила міцність корпусу і збільшила термін його служби[6]. Згодом цю систему стали застосовувати і на інших кораблях Чорноморського флоту[7].
Після спуску на воду 7 травня 1818 року, на якому був присутній Олександр I[1], фрегат перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[8][9].
Протягом 1819—1823 років перебував у практичних плаваннях у Чорному морі. У 1826 і 1827 роках «Флора» у складі загонів крейсувала біля берегів Абхазії[10].
Російсько-турецька війна ред.
21 квітня 1828 року фрегат у складі ескадри віцеадмірала О. С. Грейга вийшов із Севастополя і 2 травня підійшов до Анапи, де 6 травня вогнем артилерії прикривав висадку десанту. До 3 червня корабель кілька разів підходив до фортеці для обстрілу берегових укріплень і від вогню у відповідь турків отримав 11 пробоїн корпусу, три пошкодження рангоута і 26 пошкоджень такелажу.
Після капітуляції Анапи на борту «Флори» до Керчі доправили полонених турків, після чого фрегат повернувся до Севастополя. 22 червня корабель з'єднався з ескадрою, що стояла біля Анапи, і 3 липня в її складі рушив до румелійського берега. 13 липня ескадра підійшла до Коварни, 22 липня — до Варни[8].
27 липня на борт «Флори» піднявся Микола I, і фрегат у супроводі брига «Меркурій» і пароплава «Метеор» вийшов у море, щоб доставити імператора в Одесу. 8 серпня корабель знову повернувся до Варни, де забрав поранених і 10 серпня вийшов з ними до Одеси[11]. 27 серпня на фрегаті до флоту прибув імператор Микола I зі свитою. 1 вересня фрегат пішов до Миколаєва, куди доставив начальника Головного морського штабу князя О. С. Меншикова, після чого повернувся до Севастополя.
28 березня 1829 року ескадра, до якої входив фрегат «Флора», прибула з Севастополя до Сизополя. 30 квітня «Флора» донесла, що весь турецький флот стоїть на якорі в затоці. 1 травня адмірал Грейг направив фрегати «Флора» і «Рафаїл» з десантом матросів з кораблів і яхту «Втіха» зайняти Агатополь, знищити укріплення і захопити зброю, але через непогоду кораблі не змогли приступити до звезення десанту і приєдналися до флоту, який ввечері 3 травня повернувся на Сизопольський рейд[11]. Загалом в період з 26 квітня до 17 липня фрегат тричі виходив у крейсерство до протоки Босфор, а 23 липня доправив батальйон піхоти в місто Василіко. 24 липня загін із фрегатом «Флора» підійшов до Агатополя і, придушивши вогнем артилерії берегові батареї, висадив десант, який захопив місто[10].
6 серпня фрегат разом з ескадрою підійшов до фортеці Інада. Для розвідки берегових укріплень фрегат підійшов до берега, де був обстріляний турецькими батареями. Наступного дня фрегат із загоном знову підійшов до фортеці і встав за диспозицією. Фрегат «Флора» брав участь в обстрілі укріплень і висадці десанту. 30 вересня фрегат прийняв на борт хворих з інших кораблів ескадри і пішов до Севастополя[10].
Після війни ред.
У 1830 році фрегат перевозив війська з портів Румелії до Одеси і Севастополя, а в 1832 році перейшов із Севастополя до Миколаєва, в порту якого перебував до 1835 року, коли був списаний[8][9].
Командири ред.
- Ф. Ф. Белліснгаузен (1817—1818);
- С. С. Карачинський (1819);
- М. А. Уманець (1820—1823);
- Л. А. Мельников (1826);
- Х. А. Метакса (1827—1828);
- К. М. Баскаков (1829);
- А. І. Тугарінов (1830);
- Ф. І. Ратч (1832—1833);
- К. П. Богданович (1834—1835).
Примітки ред.
- ↑ а б Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: май (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Крючков, Ю. С. (2008). Алексей Самуилович Грейг и его время (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 225. ISBN 978-966-8592-60-7.
- ↑ Историческая летопись Севастополя. Год 1818-й (рос.). Слава Севастополя. 20 жовтня 2007. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Христенко, В. Н. Об адмирале А. С. Грейге и не только о нём (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Андрей Иванович Мелихов (рос.). Центральная городская библиотека для детей имени Шуры Кобера и Вити Хоменко. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Севастополь. Исторический календарь. 1818 год (рос.). Политика у моря. 16 квітня 2020. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Скрицкий, Н. В. (2002). Русские адмиралы — кавалеры ордена Святого Георгия I и II степеней. Георгиевские кавалеры под Андреевским флагом (рос.). Москва: Центрполиграф. ISBN 5-9524-0053-1.
- ↑ а б в Фрегат «Флора» (рос.). Черноморский флот. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ а б Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ а б в Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 240—241. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ а б Асланбегов, А. Б. (1873). Алексей Самуилович Грейг: биографический очерк (рос.). Санкт-Петербург: Типография Морского министерства в Главном адмиралтействе. с. 67, 96.
Література ред.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)