Відкрити головне меню

Флегмо́на (лат. phlegmone від грец. φλεγμονή — «жар», «запалення») — це розлите гнійне запалення м'яких тканин, що характеризується їх просяканням гноєм з тенденцією до швидкого поширення й залучення до процесу прилеглих м'язів, сухожиль, жирової клітковини.

Флегмона
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 L03
MeSH D002481
CMNS: Phlegmon на Вікісховищі

Загальна характеристикаРедагувати

На відміну від абсцесу, при якому є вогнище гнійного запалення, відмежоване від навколишніх тканин так званою піогенною мембраною, флегмона не має тенденції до обмеження.

КласифікаціяРедагувати

Залежно від шарів, вражених флегмоноюРедагувати

Залежно від локалізаціїРедагувати

Флегмона може розвиватися в будь-якій частині тіла, а при бурхливому розвитку захоплювати ряд анатомічних областей, наприклад, стегнову, сідничну, поперекову тощо.

ЕтіологіяРедагувати

ПатогенезРедагувати

Зараження відбувається найчастіше через рани. Протягом першої ж доби відзначається підвищення температури, біль та утворення серозного ексудату. Надалі місцево спостерігається серозна інфільтрація тканин, але на 2-3-й день (залежно від виду мікробних асоціацій) з'являються серозно-гнійні (стрептококи), гнійні (стафілококи) або іхорозніе (гнійна інфекція) виділення. Область інфікування і сусідні тканини інфільтровані, набряклі, шкіра почервоніла. Є біль при пальпації в цій же зоні. Виділення з рани стає брудно-коричневим, набуває неприємного запаху. Якщо в гнійному секреті розпочинається газоутворення, говорять про газову флегмону, яку не потрібно плутати з анаеробною газовою інфекцією. Якщо не вжити відповідних заходів (великі розрізи для розтину сполучнотканинних просторів, видалення гною і некротичних тканин), то запально-некротичний процес прогресуватиме.

УскладенняРедагувати

У ряді випадків перебіг захворювання може бути блискавичним з швидким прогресуванням запалення, септичними явищами, може виникнути небезпека ерозії артерії (кровотеча), гнійного тромбофлебіту і тромбоемболії легеневої артерії.

ЛікуванняРедагувати

Лікування флегмони проводять спочатку хірургічним шляхом: розкривають запалену ділянку тканини, дренують гній і промивають порожнину нариву дезинфікуючим розчином. При необхідності призначають внутрішньом'язове введення антибактеріальних препаратів широкого спектру дії. Необхідні ретельні щоденні перев'язки з оглядом рани, бо можливі рецидиви.

ПрогнозРедагувати

При флегмоні прогноз залежить від багатьох факторів, наприклад збудника, стану організму, як швидко розпочато адекватне лікування та інші.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати