Вікіпедія

Фламіни

жерці для одного окремого божества у Стародавньому Римі

Фла́міни (лат. Flamines) — жерці для одного окремого божества у Стародавньому Римі. Колегію фламінів установив Нума Помпілій.

Фламін в жрецькій шапці (апекс). Бюст з Лувра

Flamines maiores

ред.

Посада фламінів була довічною, вони ділилися на 3 старших, що вибиралися з патриціїв і виконували культ Юпітера (Flamen Dialis), Марса (Flamen Martialis), Квіріна (Flamen Quirinalis).

Flamines minores

ред.

Інші 12 молодших, які обиралися з плебеїв і були закріплені за другорядними богами:

В епоху імперії до існуючих фламінів додалися фламіни обожествлених імператорів.

Фламінами на початку своєї кар'єри були Юлій Цезар і Нерон.

Посада фламіна Юпітера обставлялася великою кількістю ретельно розроблених правил і табу: наприклад, ніжки ліжка, на якому він спить, мали бути забруднені грязюкою (це символізувало зв'язок із римською землею), а також мало знаходитись у вестибюлі (символ постійної доступності фламіна для громадян), він не міг виходити з дому з непокритою головою, їздити верхи, торкатися живих кіз, сирого м'яса, плюща, бобів. Фламін Юпітера зрікався сану після смерті своєї дружини. Останнє було пов'язане з двома речами: по перше, дружина фламіна у певному сенсі була дотична до посади та культового служіння свого чоловіка; по друге, лише смерть могла розлучити священниче подружжя.

Фламіни користувались великою шаною.

Інавгурація новообраних фламінів проходила на калатних коміціях[1].

Примітки

ред.
  1. ↑ Сергеев, 2013, с. 35.

Джерела

ред.
  • Сергеев И. П. Государственные учреждения древних римлян: поздняя Республика и ранняя Империя: материалы к спецкурсу : [рос.]. — Харьков : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2013. — 312 с. — ISBN 978-966-623-922-1.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фламіни&oldid=41831555