Фестунг
Фестунг (нім. Festung, фортеця) — німецький типовий укріплений район, такі укріплені райони створювалися у Німеччині і Польщі в 1944—1945 роках під час Другої світової війни. Ідея створення фестунгів належить особисто Адольфу Гітлеру, фестунги будувалися переважно на Східному фронті для перешкоджанню наступу Червоній армії. Статус «фортеці» означав будівництво укріплень навколо міста і наявність в такому фестунгу постійного гарнізону, основу якого складали штатні підрозділи Вермахту підсилені частинами Гітлерюгенду та Фольксштурму[1]. Фестунг заздалегідь зміцнювали барикадами, траншеями і бетонними бункерами, створювали запаси провізії і боєприпасів. У разі просування противника гарнізон не відступав разом з лінією фронту, а залишався всередині, відчайдушно борючись за кожен метр території. Оборонці міста-фортеці не мали шансів на деблокування, але при цьому виконували важливе завдання[2].
Фестунги завжди стояли на перетині зручних ліній постачання — залізниць або автомобільних доріг. Радянські війська обходили фестунги і просувалися далі, але їх наступальний порив слабшав з кожним кроком. За будь-якої армією Другої світової завжди слідували колони постачання. На кожен танк потрібно десяток вантажівок з пальним, запчастинами та боєприпасами. При зменшенні кількості вантажівок постачання — слабшала ударна сила, сповільнювалося просування. З втратою темпу просування росли шанси потрапити під успішний контрудар. Через райони вуличних боїв не можна пустити колони вантажівок і ешелони з боєприпасами, тому доводилося прокладати маршрути в обхід міст-фортець, шляхами з меншою пропускною спроможністю. Струмочки постачання ставали тонше — фестунг впливав на становище на фронтах одним фактом свого існування[3].
Для фортець Кенігсберг, Летцен, Торн, Грауденц, Позен, Данциг, Оппельн, Бреслау і Глогау восени 1944 року формувалися фортечні батареї артилерії по 6 польових гармат і по 3-4 польових гаубиці. Для Позена формувалася одна батарея трофейних радянських 76,2-мм гармат (по 6 гармат), дві батареї трофейних французьких 75-мм гармат (по 6 гармат) і три батареї трофейних чеських 150-мм гаубиць. Пізніше було замовлено ще 11 батарей кріпосної артилерії. Зокрема, для Шнайдемюлі було виділено три батареї 10-см гаубиць (16 чеських і 2 югославських гаубиць).
Також для «фестунгів» формувалися спеціальні кріпосні роти протитанкових гармат по штату K.St.N.1147 від 1 вересня 1944 р грудні 1944 року для Східного фронту формувалося 11 протитанкових рот по вісім 88-мм «Пупхенів» і чотирьох важких 88 -мм протитанкових гармат ПАК-43 і 19 рот по вісім середніх протитанкових гармат (ПАК-40) і чотири важких 88-мм протитанкових гармати ПАК-43. Розрахунок укладачів плану оборони «фестунгів» був вірним: артилерія, особливо в разі відступу піхотних дивізій, була одним з перших кандидатів на залишення в придорожньому кюветі відступаючими військами. Фортечні батареї могли відбити натиск не дуже сильного передового загону противника і забезпечити артилерійську підтримку оборонцям фестунгу.
Крім того, на оточення і штурм міст-фортець відволікалися значні сили, які не могли брати участь в наступі. У кращому випадку мова йшла про стрілецький корпус, рясно забезпечений артилерією і танками. При штурмі ж великого фестунга наряд сил ставав ще більше — так, Кенігсберг відвернув понад 130 тис. Осіб, 5 тис. Гармат і мінометів і 500 танків.
Зміцнювалися міста-фортеці старанно і зі знанням справи. Простим, але ефективним засобом була, наприклад, протитанкова барикада. Поперек вулиці зводився каркас з рейок або брусів глибиною 4 і висотою 2 м. Потім він наповнювався спресованою землею і камінням, і в результаті виходила непереборна для танків перешкода, що витримувала попадання 122-мм снарядів. Від саперів обложені захищали барикади кулеметним і мінометним вогнем, а вулиці, не перекриті такими укріпленнями, вели до позицій протитанкових гармат. Нестачі в артилерії у гарнізонів фестунгов не було. У відступаючих німців було мало пального, тому гармати часто кидали но шляху, після чого коменданти міст-фортець забирали їх до себе.
Див. також ред.
Джерела ред.
- ↑ Дорога на Берлин Победа над нацизмом в Европе Наступление советских войск. Архів оригіналу за 31 травня 2010. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Танки против крепостей: как работает танк в городском бою. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Берлин 45-го: Сражения в логове зверя. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |