Вікіпедія

88-мм протитанкова гармата Pak 43

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі стилістичними правилами Вікіпедії.
Оригінал не зазначено. Будь ласка, укажіть його.
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Pak 43 L/71 (нім. 8,8 cm Panzerjägerkanone 43 L/71 (або Panzerabwehrkanone)[1][2][3]) — німецька 88-мм протитанкова гармата періоду Другої світової війни, розроблена компанією Krupp на противагу зенітній гарматі компанії Rheinmetall 8,8 cm Flak 41. Pak 43 була найпотужнішою протитанковою гарматою Вермахту, наявною в достатньо великій кількості. Також мала модифікацію — 8,8 cm KwK 43 L/71, яка стала основною гарматою танка Tiger II, САУ Nashorn, Elefant та Jagdpanther.

88-мм протитанкова гармата Pak 43
8,8 см Pak 43/41 на виставці зброї у північному секторі східного фронту у 1943.
8,8 см Pak 43/41 на виставці зброї у північному секторі східного фронту у 1943.
Тип Протитанкова гармата
Походження  Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні 1943—1945
Оператори Вермахт
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Крупп
Виробник Крупп
Rheinmetall-Borsig
Henschel & Son
Виготовлена
кількість		 ~2100
Варіанти Pak 43
Pak 43/41
KwK 43
Характеристики
Вага 4350 кг
Довжина 9,2 м
Довжина ствола 6,35 м
Ширина 2,527 м
Висота 1,7 м
Снаряд 88×822 мм
Калібр 88 мм
Казенник напівавтоматичний вертикальний ковзний блок
Відбій гідропневматичний
Лафет Хрестоподібна установка (Pak 43)
З розсувними станинами (Pak 43/41)
Підвищення -8° до +40° (Pak 43)
-5° до +38° (Pak 43/41)
Траверс 360° (Pak 43)
56° (Pak 43/41)
Темп вогню 6—10 постр./хв.
Дульна швидкість див. таблицю Боєприпаси та бронепробиття
Дальність вогню
Ефективна 15150 м
Максимальна див. таблицю Боєприпаси та бронепробиття
88-мм протитанкова гармата Pak 43 у Вікісховищі

Покращена гармата 8,8 см була оснащена напівавтоматичним вертикальним затворним механізмом який значно зменшував віддачу[4]. Гармата могла також вести вогонь завдяки електричному спуску.[4] Вона мала дуже настильну траєкторію на дальності до 900 м, що допомагало навіднику легше вражати цілі на дальніх дистанціях, тому що треба було внести лише кілька коригувань у підвищення ствола. Крім того, пробивна здатність гармати дозволяла у лобову проєкцію пробивати будь-який союзний танк часів війни на дальніх дистанціях, навіть радянські танки ІС-2 і САУ на його шасі. Максимальна дальність стрільби складала 15 км[джерело?].

Конструкція ред.

KwK 43 та Pak 43 спочатку вироблялися з моноблочними стволами. Проте, у зброї з дуже великими дуловими швидкостями відбувається швидке зношування ствола тому конструкція була перероблена і ствол став з двох частин. Це не вплинуло на продуктивність, але зробило заміну зношеного ствола швидкою і простішою.

Вищий робочий тиск нової гармати вимагав нових бронебійних снарядів. Результатом розробки став снаряд PzGr.39/43 APCBC-HE, який був схожий на старий 10,2-кілограмовий снаряд PzGr.39-1 APCBC-HE який використовували у гарматах 8,8 см KwK 36 та Pak 43. Ширші напрямні призвели до зростання ваги до 10,4 кг PzGr.39/43.[5] Проте, до повного переходу на новий снаряд PzGr.39/43, використовували старий снаряд PzGr.39-1 на гарматах KwK та Pak 43, але лише за умови, що на гармату припадає не більше 500 снарядів. Хоча використання снарядів з вужчими напрямні може призвести до втрати тиску. Новими PzGr.39/43 можна було стріляти без втрати тиску до зносу ствола без обмежень.

PzGr.39-1 FES & Al мали вагу: 10,2 кг (9,87 кг без детонатора та запалювального заряду)

PzGr.39/43 FES & Al мали вагу: 10,4 кг (10,06 кг без детонатора та запалювального заряду)

Схожий 278-грамовий BdZ 5127 детонатора та 59-грамовий запалювальний заряд Аматолу використовували в обох типах снарядів (PzGr.39-1 та PzGr.39/43), які після пробиття броні товщиною 30 мм або більше загорялися для нанесення більших уражень.

Варіанти ред.

Специфікації Pak 43 та Pak 43/41[6][7]
Специфікація Pak 43 Pak 43/41
Вага По-походному: 4,750 kg (10,47 lb)

По-бойовому: 3,650 kg (8,05 lb)

По-бойовому: 4,350 kg (9,59 lb)
Довжина 9,2 m (30 ft 2 in) 9,144 m (30 ft 0 in)
Довжина ствола 6,35 m (20 ft 10 in) 6,36 m (20 ft 10 in)
Ширина 2,527 m (8 ft 3,5 in)
Висота 1,7 m (5 ft 7 in) 1,981 m (6 ft 6,0 in)
 
Pak 43/41 на вогневій позиції спрямована на інший бік ріки в Україні у вересні 1943

Основна версія Pak 43 базувалася на високоефективній хрестоподібній установці, яка давала траверс обстрілу у 360 градусів і мала нижчий профіль ніж поширені зенітні 8,8 см Flak 37. Хоча виробництво такої версії було повільним і дорогим.

Для спрощення виробництва деякі гармати були встановлені на двоколісні лафети з розсувними станинами від польової гармати 10 cm le K 41 (10 cm Leichte Kanone 41)[8], в результаті чого з'явилася версія відома як Pak 43/41. 43/41 важко пересувалися у бруді та снігу на східному фронті, тому прозвали гармату 43/41 «амбарні ворота» (нім. Scheunentor)[9], через розміри та вагу гармати. Тим не менше, імпровізовані Pak 43/41 довели свою ефективність над Pak 43 до того часу як з'явилася необхідна кількість складних хрестоподібних установок для заміни.

Pak 43 також встановлювалися на німецькій бронетехніці, ця версія була відома як 8,8 см KwK 43. Версії цієї гармати встановлювалися на різну німецьку бронетехніку під різними назвами, в тому числі на важкий танк Tiger II (KwK 43 L/71) та деякі САУ: Hornisse/Nashorn (Pak 43/1), Ferdinand/Elefant (Pak 43/2, перша назва Stu.K. 43/1) та Jagdpanther (Pak 43/3 та Pak 43/4, перша назва Stu.K. 43). Декілька екземплярів САУ Jagdtiger також мали на озброєнні 8,8 см через нестачу гармат 12.8 cm Pak 44, але ці машини не використовувалися на службі.

 
Pak 43 на хрестоподібній установці, буксировочному варіанті
 
8.8 cm Pak 43/41 у Музеї озброєння армії США

Служба ред.

На 1 жовтня 1944 року озброєння Вермахту включало 578 артилерійських систем калібру 88 мм Pak. Проте, на 1 січня 1945 року цей показник збільшився до 829 одиниць.[4]

Боєприпаси та бронепробиття ред.

 
Pak 43 ззаду

Були доступні снаряди Pzgr. 39/43 та ОФС. Снарядів Pzgr. 40/43 було мало.

Pzgr. 39/43 APCBC-HE ред.

  • Тип: Бронебійний з балістичним ковпачком — Осколково-фугасний
  • Вага снаряда: 10,4 кг (22,92 lbs)
  • Дулова швидкість: 1000 м/с
Продуктивність
Бронепробиття Ймовірність пробиття цілі 2,5 м x 2 м[10]
Дальність Пластина КГБ при

30° від вертикалі

на навчаннях у бою
100 м 202 мм 100 % 100 %
500 м 185 мм 100 % 100 %
1000 м 165 м 100 % 85 %
1500 м 148 мм 95 % 61 %
2000 м 132 мм 85 % 43 %
2500 м н/д 74 % 30 %
3000 м н/д 61 % 23 %
3500 м н/д 51 % 17 %
4000 м н/д 42 % 13 %

Pzgr. 40/43 APCR ред.

Середнє бронепробиття по пластині гомогенної броні яка встановлена з нахилом назад у 30 градусів від вертикалі
Ймовірність пробиття цілі 2,5 м x 2 м
Дальність Бронепробиття на тренуванні у бою
100 м 238 мм 100 % 100 %
500 м 217 мм 100 % 100 %
1000 м 193 мм 100 % 89 %
1500 м 171 мм 97 % 66 %
2000 м 153 мм 89 % 47 %
2500 м н/д 78 % 34 %
3000 м н/д 66 % 25 %

Gr. 39/3 HL (КС) ред.

  • Вага снаряда: 7,65 кг (17 lbs)
  • Дулова швидкість: 600 м/с (1968 ft/s)
  • Бронепробиття: 90 мм

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ D 2030 — 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/2 (L/71), Beschreibung, 28.1.1944. Berlin.
  2. ↑ D97/1+ Gerätliste, Oberkommando des Heeres Heereswaffenamt, s.45, Berlin 1.7.43
  3. ↑ Gerätliste s.45. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 2 листопада 2017.
  4. ↑ а б в Haupt, 1990.
  5. ↑ US Army Technical Manual TM9-1985-3, United States Government Printing Office Washington, 1953
  6. ↑ Haupt, 1990, с. 40.
  7. ↑ Haupt, 1990, с. 44.
  8. ↑ W.Fleisher, 2003.
  9. ↑ Gander and Chamberlain (1979) p. 119
  10. ↑ http://www.fprado.com/armorsite/tiger2.htm [Архівовано 27 липня 2010 у Wayback Machine.] citing Jentz, Thomas L.; Kingtiger Heavy Tank: 1942—1945; ISBN 185532 282 X

Джерела ред.

  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
  • Haupt, W. (1990). Panzerabwehrgeschütze 1935–1945 [German Anti-Tank Guns 1935–1945]. West Chester, PA: Schiffer Publishing. ISBN 978-0887402418.
  • Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
  • Wolfgang Fleischer. Die Deutsches Panzerjägertruppe Waffen, Munition und Fahrzeuge 1935—1945. — Eggolsheim: Dörfler im Nebel GmbH, 2003 ISBN 978-3-89555-439-1.
  • H.Dv. 119/329 ± Vorläufige Schußtafel für die 8,8 cm Kampfwagenkanone 43 (L/71) (8,8 cm Kw.K 43), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/1 (L/71) (8,8 cm Pak 43/1), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/2 (L/71) (8,8 cm Pak 43/2), 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/3 (L/71) (8,8 cm Pak 43/3) und 8,8 cm Panzerjägerkanone 43/41 (L/71) (8,8 cm Pak 43/41), Juni 1943 mit eingearbeiteten Deckblättern Nr. 1 bis 9 (Ausgabe 1944).

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=88-мм_протитанкова_гармата_Pak_43&oldid=42330124