Фердинанд Маркос

Фердинанд Маркос (Ferdinand Marcos) (* 11 вересня 1917 — 28 вересня 1989) — президент та диктатор Філіппін (19661986 рр.).

Фердинанд Маркос
англ. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
тагал. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
ісп. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
ілок. Ferdinand Emmanuel Edralin Marcos
Ferdinand Marcos.JPEG
Народився 11 вересня 1917(1917-09-11)[1][2][…]
Sarratd, Північний Ілокос, Ілокос, Лусон[d], Філіппіни
Помер 28 вересня 1989(1989-09-28)[1][3][4] (72 роки) або 29 вересня 1989(1989-09-29)[2] (72 роки)
Гонолулу, США
·ниркова недостатність
Поховання Libingan ng mga Bayanid
Громадянство
(підданство)
Flag of the Philippines (navy blue).svg Філіппіни
Діяльність політик, підприємець, адвокат, військовослужбовець
Alma mater University of the Philippines College of Lawd і University of the Philippinesd
Знання мов англійська[1]
Учасник Друга світова війна
Посада Президент Філіппін[d], прем'єр-міністр Філіппінd, міністр національної оборони Філіппінd, President of the Senate of the Philippinesd, член Палати представників Філіппінd і член Сенату Філіппінd
Військове звання майор
Партія Ліберальна партія Філіппінd і Націоналістична партіяd
Конфесія Римо-католицька церква
Брати, сестри  • Pacifico Marcosd
У шлюбі з Імельда Маркос
Діти Imee Marcosd, Bongbong Marcosd і Irene Marcos-Aranetad
Автограф Marcos Sig.svg
Нагороди
Darjah Utama Temasek Grand Cross of the Military Merit - White Decoration Велика зірка почесного знаку «За заслуги перед Австрійською Республікою» Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum орден «Зірка Республіки Індонезії» Order of the Equatorial Star Order of the Rajamitrabhorn кавалер ордена Ізабелли Католички з ланцюгом Order of al-Hussein bin Ali Knight of the Order pro Merito Melitensi Order of Sikatuna орден «Зірка Румунії»
IMDb nm1300894

30 грудня 1965 — Колишній голова Сенату, представник Націоналістичної партії Маркос обраний президентом Філіппін. Двадцять років його перебування при владі стали періодом диктарського правління, встановлення в країні військово-поліцейського режиму, переслідування політичних опонентів і розгулом корупції під гаслом боротьби з комунізмом.

Маркос втратив свій пост в 1986 році в результаті повстання, що спалахнуло після очевидних махінацій під час чергових президентських виборів, і був змушений емігрувати.

В 1988 році проти нього в США було порушено кримінальну справу за звинуваченням у корупції і викраденні кількох мільярдів доларів з казни Філіппін, котра не була доведена до кінця по причині смерті Маркоса в 1989 році. Його дружина Імельда Маркос, що при житті чоловіка займала ряд важливих державних постів, повернулась на батьківщину і в 1991 та 1995 роках безуспішно балотувалась на пост президента. В 1995 році вона стала депутатом Палати представників, однак через три роки залишила політику.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • П. М. Ігнатьєв. Маркос Фердинанд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Ченовет Е., Стефан М. Дж. Чому ненасильницький спротив ефективний. Стратегічна логіка громадянського конфлікту / Переклад С.Гіріка. — К.: Видавництво «Кліо», 2014. — С.170-196 (розділ «Рух „Сила народу“ на Філіппінах (1983—1986)») — детальний аналіз повалення режиму Фердинанда Маркоса.