Феодосійський район (Кримська АРСР)
Феодосійський район (крим. Kefe rayonı, рос. Феодосийский район) — колишня адміністративно-територіальна одиниця в складі Кримської АРСР Російської РСФР Радянського Союзу з адміністративним центром у місті Феодосія.
Феодосійський район | |
---|---|
| |
Адм. центр | Феодосія |
Країна | СРСР |
Регіон | Кримська АРСР |
Населення | |
- повне | 34 570 осіб (1 січня 1931) |
Площа | |
- повна | 1481 км² |
Дата заснування | листопад 1923 |
Дата ліквідації | 1931 |
Населення
ред.Станом на 1 січня 1925 року в районі налічувалося 54 910 жителів[1]. На 1 січня 1926 року кількість населення району становила 73 310 осіб, дворів — 9 969[2].
Відповідно до перепису населення СРСР, кількість населення району, станом на 17 грудня 1926 року, становила 52 740 осіб[3].
Станом на 1 січня 1931 року кількість населення району становила 34 570 осіб, з них 5 100 — міське, 29 470 — сільське населення[4].
Історія та адміністративний устрій
ред.Утворений в листопаді 1923 року[5], відповідно до постанови ВРЦВК від 11 жовтня 1923 року, котра запроваджувала новий адміністративний устрій Кримської АРСР, з поділом її на райони та сільські ради. Станом на 1 січня 1924 року значиться як один з 14 новостворених районів. У 1924 році, на виконання декрету ВРЦВК від 4 серпня 1924 року «Про ліквідацію деяких районів Автономної Кримської РСР», до складу району включено територію ліквідованого Старо-Кримського району, за винятком поселень Ельбузли, Шах-Мурза та Каргалик, котрі увійшли до складу Судацького району[ru][6].
Станом на 1 січня 1925 року в районі налічувалося 22 сільські ради, котрим підпорядковувалося 217 населених пунктів[1]. На 1 січня 1926 року площа району становила 3 342 км², до складу району входили 21 сільська рада, що включали в себе 216 поселень[2]. Станом на 1929 рік до складу району входили 49 сільських рад[3].
Відповідно до постанови ВРЦВК від 30 жовтня 1930 року «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР», м. Феодосія виділено в окрему адміністративну одиницю, сільські ради району включено до складу Біюк-Онларського[ru] німецького національного та Сейтлерського районів Кримської АРСР. Реорганізацію мали завершити до 15 листопада 1930 року[7].
У 1931 році площа території становила 1 481 км², район поділявся на 32 сільські ради, котрим підпорядковувалося 165 населених пунктів: 1 місто та 164 сільські поселення[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Территориальное и административное деление Союза ССР на 1 января 1925 г. (PDF) (російська) . Народный коммисариат внутренних дел; Статистическое бюро. – Москва, 1925. с. 135. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ а б Территориальное административное деление Союза ССР на 1-е января 1926 года (PDF) (російська) . Народный комиссариат внутренних дел, Статистический отдел. ‒ Москва, 1926. с. 165. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ а б Административно-территориальное деление Союза и список важнейших населенных пунктов с хронологическимперечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г. (російська) . Москва: Издание НКВД, 1929. с. 97. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ а б Административно-территориальное деление Союза ССР [с изменениями с 15 нояб. 1930 г. по 1 окт. 1931 г.] : Районы и города СССР (російська) . Москва: Власть Советов, 1931. с. 188-189. Процитовано 23 липня 2022.
- ↑ Атлас социокультурных процессов в Крыму. Раздел I. Административно-территориальное устройство Крыма. Введение. https://atlas-crimea.ru/ (російська) . Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Сулькевич С.И. Административно-политическое строение Союза ССР: материалы о территориальных преобразованиях с 1917 г. по 1 июля 1925 г. (PDF) (російська) . Ленинград: Государственное издательство, 1926. с. 131-132. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ Постановление ВЦИК от 30 октября 1930 года «О реорганизации сети районов Кримской АССР». http://www.consultant.ru/ (російська) . Процитовано 23 липня 2022.
Це незавершена стаття про Крим. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |