Вікіпедія

Фелікс Брессар

актор

Фелікс Брессар (Ейдткунен, Німецька імперія, 2 березня 1892 — Лос-Анджелес, 17 березня 1949) — німецько-американський актор театру і кіно.

Фелікс Брессар
Народився 2 березня 1892(1892-03-02)[1]
Ейдткунен, Східна Пруссія, Німецька імперія
Помер 17 березня 1949(1949-03-17)[1][2] (57 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
·лейкоз
Поховання Голлівуд-Форевер
Країна  Північнонімецький союз
 Німецька імперія
 Веймарська республіка
 США
Діяльність актор театру, кіноактор, цілитель
Галузь акторське мистецтво[3] і альтернативна медицина[3]
Науковий ступінь доктор медицини[1]
Знання мов англійська[4][5] і німецька[4][5]
Роки активності з 1928
IMDb ID 0107795

Життя і кар'єра ред.

Фелікс Брессар народився в Східній Пруссії (зараз Калінінградська область, Російська Федерація) і був досвідченим театральним актором, коли дебютував в кіно в 1927 році. Починав як актор другого плану, наприклад, як судовий пристав в фільмі «Троє з бензоколонки» (1930), але незабаром утвердився в головних ролях другорядних фільмів. Після того, як нацисти захопили владу в 1933 році, єврей Брессар покинув Німеччину і продовжив свою кар'єру в німецькомовних фільмах в Австрії, де життя єврейських артистів було ще відносно безпечним. Після близько 30 фільмів за вісім років, він іммігрував до Сполучених Штатів.

Одним з колишній європейських колег Брессара був Джо Пастернак, який став голлівудський продюсер. Першим американським фільмом Брессара був «Три розумні дівчини ростуть» (1939). Німецька громада в Голлівуді допомогла закріпитись Брессару в Америці. Так режисерами його ранніх американських фільмів були Ернст Любіч, Генрі Костер, і Вільгельм Тіль.

Великий успіх Брессара в США, пов'язаний з участю в картині Любича Ніночка (1939). Метро-Голдвін-Майєр  підписала з Брессаром контракт щодо роботи на студію. Більшість його МГМ робіт були ролі у великих фільмах, як Едісон, людина (1940).

Він грав доброзичливих персонажів, наприклад, у Любіча в Бути чи не бути (1942). Подібний ефект справляє й його роботи в фільмі Магазин за рогом (1940), де він виконав роль Піровіча.

Брессар незабаром став популярним актором, завдяки участі в таких фільмах, як Квіти в пилу (1941), Сьомий хрест (1944), і Без любові (1945). 

Після майже 40 голлівудських картин, Фелікс Брессар раптово помер від лейкемії у віці 57 років. Його останнім фільмом мала стати Моя подруга Ірма (1949), екранізація популярного радіо-шоу. Брессар помер в процесі виробництва, змушуючи студію перезняти сцени за його участі.

Вибрана фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #1019704373 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ а б Czech National Authority Database
  4. ↑ а б https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/129456739
  5. ↑ а б CONOR.Sl
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фелікс_Брессар&oldid=40975007