Федр (епікуреєць)
Федр (грец. Φαῖδρος; 138 р. до н.е. — 70/69 р. до н.е.)[1] — лідер епікурейської школи в Афінах після смерті Зенона Сидонського (бл. 75 р. до н.е.), який протримався на цій посаді рекордно короткі шість років.
| Федр | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 138 до н. е. | |||
| Смерть | 70 до н. е. | |||
| Знання мов |
| |||
| Літературний напрям | епікурейство | |||
| Історичний період | елліністичний період | |||
| Посада | схоларх епікурейської філософської школиd | |||
|
| ||||
Він був сучасником Цицерона, який у молодості познайомився з ним у Римі.[2] Під час свого перебування в Афінах (80 р. до н.е.) Цицерон відновив це знайомство. Федр на той час вже був літнім чоловіком. Ферд також знаходився у дружніх стосунках з Аттиком,[3] який, на думку Цицерона в De Natura Deorum, також був відданим прибічником епікуреїзму.[4]
Цицерон писав Аттику[5] про бажання отримати твір Федра "Про богів" (давн.-грец. Περὶ ϑεῶν), який надалі використовував при складанні першої книги De Natura Deorum. В цій роботі були викладені концепції епікурейців і більш ранніх філософів.
Література ред.
- Цицерон. Философские трактаты. / Пер. М. И. Рижского. Отв. ред., сост. и вступ. ст. Г. Г. Майорова. (Серия «Памятники философской мысли»). М., Наука. 1985. 384 стр. 100000 экз.
- Письма Марка Туллия Цицерона. / Пер. В. О. Горенштейна. В 3 т. (Серия «Литературные памятники»). М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1949—1951.
Примітки ред.
- ↑ Tiziano Dorandi, Chapter 2: Chronology, in Algra et al. (1999) The Cambridge History of Hellenistic Philosophy, page 52. Cambridge.
- ↑ Цицерон, Epistulae ad Familiares, xiii. 1. § 2
- ↑ Цицерон, de Finibus, i. 5. § 16, v. 1. § 3, etc.
- ↑ Цицерон, de Natura Deorum, i. 21. § 58
- ↑ Цицерон, Epistulae ad Atticum, xiii. 39