Альфред Фаулер
| Альфред Фаулер | |
|---|---|
| Alfred Fowler | |
 | |
| Народився | 22 березня 1868 Вілсден, Йоркшир |
| Помер | 24 червня 1940 (72 роки) Ілінг[d], Мідлсекс, Англія, Велика Британія ·цереброваскулярні хвороби |
| Місце проживання | Лондон |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | астроном, фізик |
| Alma mater | Нормальна школа наук |
| Галузь | астрономія, астрофізика |
| Заклад | Імпіріел-коледж |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий керівник | Норман Лок'єр |
| Відомі учні | Herbert Dingled Мегнад Саха Miguel A. Catalánd |
| Членство | Лондонське королівське товариство МАС[1] Французька академія наук[1] Національна академія наук США |
| Нагороди | Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1915) Королівська медаль (1918) медаль Генрі Дрейпера (1920) медаль Кетрін Брюс (1934) |
 Альфред Фаулер у Вікісховищі | |
Альфред Фаулер (англ. Alfred Fowler; 22 березня 1868 — 24 червня 1940) — англійський астроном, член Лондонського королівського товариства (1910).
Біографія
ред.Родився у Вілсдені, Йоркшир. Закінчив Нормальну школу наук у Південному Кенсінгтоні (нині Імпіріел-коледж). Викладав там же і працював в Обсерваторії сонячної фізики в Південному Кенсінгтоні під керівництвом Джозефа Нормана Лок'єра. З 1913 — професор астрофізики в Імпіріел-коледжі.
Основні наукові роботи відносяться до астроспектроскопії. Виконав велику кількість лабораторних спектральних досліджень, а також ототожнення багатьох деталей у спектрах небесних об'єктів. Ототожнив молекулярні смуги окису титану в холодних зірках класу M, смуги окису вуглецю в хвостах комет; виявив присутність гідриду магнію в сонячних плямах. Разом з Дж. В. Стреттом (згодом лорд Релей) показав, що різке падіння інтенсивності в спектрах Сонця і зірок у ближній ультрафіолетовій області викликане поглинанням озоном у земній атмосфері. Після появи в 1913 році борівської теорії будови атома і атомних спектрів успішно займався дослідженням структури атомів за характеристиками їхніх спектрів. Брав участь в експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень в 1893, 1896, 1898, 1900, 1905 і 1914 роках.
Перший генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу з часу його заснування (1919—1925), розробив статут союзу. Член ряду академій наук.
Премія імені Б. Вальза Паризької АН (1913), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1915), Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1918), медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1920), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1934). Командор Ордена Британської імперії.
Див. також
ред.- 11765 Альфредфавлер — астероїд, названий на честь вченого[2].
- Фаулер (місячний кратер) — кратер на зворотному боці Місяця носить його ім'я[3].
Примітки
ред.- ↑ а б NNDB — 2002.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Альфред Фаулер (англ.) .
- ↑ Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
Посилання
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Фаулер Альфред. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)