Відкрити головне меню

Фарос (араб. منارة‎ - Манара, грец. Φάρος - Фарос) — невеликий півострів, колишній острів, розташований на північному узбережжі Єгипту біля входу в порт Александрія. Острів відомий насамперед тим, що на ньому розташовувалося одне з семи чудес світу — Александрійський маяк, також відомий як Фароський.

Фарос
منارة
Alexandreia anc Shepherd.jpg
Карта порту Александрії
31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. / 31.20194; 29.87083Координати: 31°12′07″ пн. ш. 29°52′15″ сх. д. / 31.20194° пн. ш. 29.87083° сх. д. / 31.20194; 29.87083
Довколишні води Середземне море
Країна Єгипет Єгипет
Регіон Александрія
Фарос. Карта розташування: Єгипет
Фарос
Фарос

У 285-му році до н.е. острів було з'єднано з материковою Александрією молом, який розділив західний і східний порти. Так само молом острів сполучений з іншим невеликим островом, на якому знаходився маяк. На цих двох молах за Птолемеїв був збудований шлях, названий Гептастадієм (лат. Heptastade) за свою довжину, що складала 7 стадіїв.[1]

Александрійський маякРедагувати

 
Острів Фарос з Александрійським маяком і Гептастадієм, 1630

Фароський маяк був побудований за династії Птолемеїв між 280-м та 247-м рр. до н.е. Маяк сягав 100 метрів заввишки і протягом багатьох століть лишався однією з найвищих споруд у світі.[2] Маяк був сильно пошкоджений землетрусами 956, 1303 і 1323 років, унаслідок чого споруда перетворилася на закинуті руїни. Остаточно Александрійський маяк був зруйнований 1480 року, коли останні з його каменів використали для зведення фортеці Кайтбея.

У культуріРедагувати

За давньогрецькою міфологією, саме на острові Фарос цар Давньої Спарти Менелай по 8 роках морських блукань змусив Протея показати спосіб повернення на батьківщину.
Поет, лідер українських неокласиків Микола Зеров згадує острів Фарос у поезії Олександрія зі збірки Камена[3]:

«Ми скрізь були, нас вабив світ сирен,
Сарматський степ, і мармури Антен,
І Сапфо чорна скеля на Левкаді;

Але ніщо не хвилювало так,
Як Фарос твій, твій білий Гептастадій,
І тінню чорного піднесений маяк».

ПосиланняРедагувати

  1. Khalid S. Al-Hagla. Cultural Sustainability: An Asset of Cultural Tourism Industry. International Cetre for Research on the Economics of Culture, Institutions, and Creativity (EBLA). Архів оригіналу за 2007-07-21. 
  2. Clayton, Peter A. (2013). Chapter 7: The Pharos at Alexandria. У Peter A. Clayton; Martin J. Price. The Seven Wonders of the Ancient World. London: Routledge. с. 147. ISBN 9781135629281. 
  3. Зеров, Микола (1924). Камена. Слово.