Тягово-зчіпний пристрій
Тягово-зчіпний пристрій, ТЗП, розм. фаркоп (первісно так називали гвинтове зчеплення поїздів, походження слова невідоме)[1] — пристрій для приєднання причепів і напівпричепів до транспортного засобу (з'єднання причіпних ланок). Залежно від тоннажу й типу транспортних засобів можуть використовуватися різні види ТЗП.
Виробництво тягово-зчіпних пристроїв стандартизовано. Стандарти визначають головні технічні вимоги до тягово-зчіпних пристроїв, кількість типорозмірів і порядок установлення й кріплення зазначених пристроїв на рамі тягача.
Види
ред.Тягово-зчіпний пристрій складається з таких елементів: зчіпного вузла, механізму гнучкості, поглинально-амортизаційного пристосування і вузла кріплення. Для з'єднання з ТЗП дишель причепа теж має на своєму передньому кінці зчіпний вузол. Окремі типи ТЗП споряджаються додатковими механізмами.
Залежно від типу зв'язку тягача з причепом розрізняють дві великі групи зчіпних пристроїв: тягово-зчіпні та опорно-зчіпні. До перших належать шворневі ТЗП, кульові й типу «гак-петля». Опорно-зчіпні називаються ще сідловими.
Для підключення електрообладнання причепа (габаритних вогнів) до електросхеми автомобіля поруч ТЗП передбачена розетка для вилки кабелю.
Шворневий пристрій
ред.У цьому варіанті звісного пристрою використовується вертикальний шворінь, через який проходить кільце дишля. Найраніший варіант застосовувався для буксирування гарматних лафетів за допомогою артилерійських передків. У вермахті для буксирування причепів (передків) тягачами та мотоциклами використовувався особливий тип ТЗП — уніфікований передковий гак (нім. Einheitsprotzhaken).
Зараз використовується шворневий зчіпний пристрій, який включає в себе вилку-вловлювач, тому його ще називають вилочним. Він застосовується на вантажних автомобілях. Вилочний ТЗП забезпечує можливість півавтоматичного та автоматичного зчеплення. При подаванні тягача петля дишля потрапляє у вловлювач і шворінь входить в неї, автоматично фіксуючи. ТЗП такого типу встановлюється не тільки на задній, але й на передній перекладині тягача, уможливлюючи здійснювати не тільки тягання, але й штовхання.
Для короткотривалого застосування іноді використовують спрощений варіант шворневого ТЗП — пальцевого типу.
Кульовий пристрій
ред.Кульовий тягово-зчіпний пристрій використовується для буксирування причепів масою до 3,5 тонн: на легкових і малотоннажних вантажних автомобілях. Тяговий стрижень має Г-подібну форму з кулею нагорі, а на кінці дишля знизу є півсферична заглибина. Для запобігання зіскочуванню заглибини з кулі на дишлі встановлюється запобіжний замок, що своєю верхньою частиною притискується до головки, а заскочка перешкоджає його самочинному розкриттю. Стандартний діаметр кулі — 50 мм.
Гак-петля
ред.Тягово-зчіпний пристрій типу гак-петля має вигляд гака із запірною скобою. Для запобігання відчепленню під час їзди запірна скоба споряджається запобіжним замком. Колись широко використовувався на вантажних автомобілях, зараз значною мірою витіснений шворнево-вилочним пристроєм. До недоліків цього пристрою належить підвищене зношування ділянок зіткнення гака і кільця дишля внаслідок великих зазорів.
Сідловий пристрій
ред.Для причеплення напівпричепів до сідлових тягачів використовують особовий тип тягово-зчіпного пристрою — сідлово-зчіпний.
Галерея
ред.-
Шворінь на артилерійському передку, на який надівалася шворнева лійка лафета
-
Гніздо кріплення ТЗП, прийняте в Північній Америці («американський квадрат»)
-
Комбінований кульово-шворневий ТЗП
-
Уніфікований передковий гак на мотоциклі Zündapp KS 750
-
Гак-петля з рухомою нижньою частиною
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Вульфов Алексей Борисович/ Повседневная жизнь российских железных дорог. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 28 березня 2020.
Джерела
ред.- В. Васильев. Когда тянуть, а когда и толкать (Часть 2): Конструкции тягово-сцепных устройств. os1.ru. Основные средства. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 26 березня 2020. (рос.)
- Железнов. Р. Е. Обоснование и методика выбора параметров сцепного устройства малотоннажного автопоезда. — Волгоградский государственный технический университет, 2015. (рос.)