Фамінцин Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергі́йович Фамі́нцин (24 жовтня (5 листопада) 1841(18411105), Калуга — 24 червня (6 липня) 1896, Лігово, Російська імперія) — російський композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики та музичних інструментів, перекладач. Брат Андрія Фамінцина.

Фамінцин Олександр Сергійович
рос. Фаминцын Александр Сергеевич
Основна інформація
Дата народження	24 жовтня (5 листопада) 1841(1841-11-05)
Місце народження	Калуга, Російська імперія
Дата смерті	24 червня (6 липня) 1896(1896-07-06) (54 роки)
Місце смерті	Лігово, Російська імперія
Громадянство	Російська імперія
Національність	росіянин
Професія	композитор, музичний критик та педагог, дослідник історії музики, перекладач
Освіта	Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Жанри	опера

Життєпис

Народився в Калузі, 24 жовтня 1841 року. В 1862 закінчив природничий факультет Санкт-Петербурзького університуту. Займався музикою в Сантіса та Фогта. Продовжив навчання в Ляйпцизькій консерваторії (Гауптман, Ріхтер, Рібель, Мошелес; 1862-1864), далі у Зейфріца в Левенберзі.

Повернувшись до Санкт-Петербургу читав в консерваторії лекції з історії музики та естетики (1865-1872). Був секретарем Імператорського російського музичного товариства (1870-1880). З кінця 1860-х до кінця 1870-х — музичний співробітник «Голосу». Редагував журнал рос. «Музыкальный сезон», також працював з такими виданнями як рос. «Музыкальный листок», рос. «Баян», рос. «Пчела», рос. «Слово», нім. «S.-Petersburger Zeitung» та ін.

Як музичний критик був прихільником класиків і запеклим супротивником „Нової російської школи“. Полеміка Володимира Стасова що до статей Фамінцина призвела навіть до судового розгляду.

В українському музикознавстів відомий як автор теорії західноєвропейського (британського) походження бандури, спростованої Гнатом Хоткевичем.

Помер 24 травня 1896 в Лігово під Санкт-Петербургом.

Доробок

Праці з історії

• Божества древнихъ славянъ [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]. Изслѣдованіе Ал. С. Фаминцына. — Издательство «Типографія Э. Арнгольда», СПб., 1884. — 333 с.
• Божества древних славян (30-459). Скоморохи на Руси (460-666). Древнеарийские и древнесемитские элементы славян (667-723) / Сост. и отв. ред. О. А. Платонов, предисл. Е. А. Окладникова. — М.: Издательство «Институт русской цивилизации», 2014 [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 727 с. — ISBN 978-5-4261-0104-3
• Серия «В поисках утраченного наследия» № 5, Издательство «Вече» . — М., 2017. — 352 с. — ISBN: 978-5-4444-5876-1

Праці з історії та теорії музики

• рос. «Разбор сочинения Шафранова: О складе народно-русской песенной речи», Санкт-Петербург, 1881
• рос. «Божества древних славян», незакінчене, 1-й випуск 1884
• рос. «Древняя индокитайская гамма в Азии и Европе», в журналі рос. «Баян», 1888, окреме видання Санкт-Петербург, 1889
• рос. «Скоморохи на Руси», Санкт-Петербург, 1889
• рос. «Гусли», історичний нарис, Санкт-Петербург, 1890, срібна медаль Академії наук
• рос. «Домра и сродные ей инструменты русского народа...» Санкт-Петербург, 1891
• рос. «Словарь русских музык. деятелей» — не закінчено
• рос. «Начатки теории музыки» Санкт-Петербург, 1895

Переклади

• Ріхтера:
  • рос. «Учебник контрапункта», 1873
  • рос. «Учебник фуги», 1873
  • рос. «Учебник гармонии», 1876
  • рос. «Элементарная теория», з доповненнями та під редакцією, 1886
• рос. «Всеобщий учебник музыки» Адольфа Бернгарда Маркса, 3-тє видання, 1893
• рос. «Руководство к модуляции» Фелікса Дрезеке

Музичні твори

• Опери:
  • рос. «Сарданапал», Санкт-Петербург, Маріїнський театр, 1875, внаслідок неуспіху знята з репертуару, надруковано клавіраусцуг
  • рос. «Уриель Акоста», 1883, рукопис
• Симфонична картина рос. «Шествие Диониса», виконувалась на концертах музичного товариства
• Твори для камерного ансамблю: 3 струнних квартети (Es-dur, F-dur та D-moll); фортепіанний квінтет
• Романси:
  • рос. «Русский детский песенник», 2 частини
  • рос. «Баян», 150 пісень різних народів на 1 та 2 голоси.

Джерела

• (рос.) Ріман Г. Фаминцын, Александр Сергеевич // Музыкальный словарь = нім. Musiklexikon / Переклад з німецької 5-го видання нім. Riemann Musiklexikon, доповнено російським відділенням. — Москва, 1904.
• Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 512 с. — («Слобожанський світ». Випуск 4) — ISBN 978-966-2562-29-3.