Фалотоксин
Фалотоксини - група з щонайменше семи сполук, кожна з яких є біциклічним гептапептидом (має сім амінокислотних залишків). Сполуки ізольовані з Мухомора зеленого (Amanita phalloides).
Фалоїдин було вперше ізольовано в 1937 Феодором Ліненом, учнем та зятем Генріха Віланда, у співпраці з Ульріхом Віландом у Мюнхенському університеті[1][2]. Решта шість сполук: профалоїн, фалоїн, фалізин, фалацидин, фалацин та фалізацин.
Токсичність
ред.Попри високу гепатотоксичність роль фалотоксинів у розвитку отруєння Мухомором зеленим та іншими грибами вважається незначною, оскільки вони не всмоктуються у кров в кишечнику. Більше того існують дані, що умовно їстівний Мухомор червоніючий (Amanita rubescens) містить фалоїдин[3].
Хімічна структура
ред.-
Фалоїдин -
Профалоїн -
Фалоїн -
Фалізин -
Фалацидин -
Фалацин -
Фалізацин
Див. також
ред.- Аматоксини — споріднена група мікотоксинів.
Примітки
ред.- ↑ Theodor Wieland (1987). 50 Jahre Phalloidin. Naturwissenschaften. 74 (8): 367—373. doi:10.1007/BF00405464. PMID 3309681.
- ↑ Feodor Lynen, Ulrich Wieland (1938). Über die Giftstoffe des Knollenblätterpilzes. Justus Liebig's Annalen der Chemie. 533 (1): 93—117. doi:10.1002/jlac.19385330105.
- ↑ The Most Poisonous Mushrooms (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2017.