Фазлур Рахман Хан
Фазлур Рахман Хан (бенг. ফজলুর রহমান খান, Fozlur Rôhman Khan, англ. Fazlur Khan; 3 квітня 1929 — 27 березня 1982) — американський інженер-будівельник, автор проєктів чиказьких хмарочосів Вілліс-тауер і John Hancock Center. Уродженець Бангладеша, який працював на архітектурну фірму Skidmore, Owings and Merrill, у 1960-ті роки став найбільш впливовим фахівцем у структурному проєктуванні висотних будівель.
| Фазлур Рахман Хан | |
|---|---|
| бенг. ফজলুর রহমান খান бенг. ফজলুর | |
.jpg) | |
| Народження | 3 квітня 1929[1][2][…] |
| Смерть | 27 березня 1982[1][2][…] (52 роки)° гострий інфаркт міокарда |
| Поховання | Graceland Cemeteryd |
| Релігія | іслам |
| Країна (підданство) |
 Британська Індія PK Бангладеш[4] США |
| Навчання | Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн, Bangladesh University of Engineering and Technologyd, Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн, Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн, Даккський університет, Dhanmondi Government Boys' High Schoold і Armanitola Government High Schoold |
| Діяльність | інженер-будівельник, архітектор, structural engineer, інженер |
| Найважливіші споруди | Вілліс Тауер, Джон Генкок Центр, Джидда (аеропорт), Університет короля Абдельазіз, One Magnificent Miled, Onterie Centerd і Five Star Bank Plazad |
| Нагороди | |
 Фазлур Рахман Хан у Вікісховищі | |
БіографіяРедагувати
Фазлур Хан народився в Дацці, на території тодішнього Східного Пакистану (сучасний Бангладеш). Навчався в Калькуттському і Даккському університетах. Закінчивши Даккський університет у 1951 році, виграв стипендія Фулбрайта для талановитих студентів з колоній, яка дозволила йому продовжити освіту в США (Університет штату Іллінойс). Протягом трьох років Фазлур Хан отримав три дипломи — магістра і доктора в структурному проектуванні і магістра теоретичної механіки. В 1955 році поступив працювати на Skidmore, Owings and Merrill і з того часу жив у Чикаго. Пройшовши всі щаблі, до 1970 він став повним партнером фірми (і залишався єдиним партнером «інженерів»). За цей час розробив і вперше реалізував типові схеми несучих конструкцій, що стали стандартами у висотному будівництві — «несуча труба», «труба в трубі», «труба з похилими брусами» тощо. Завдяки Ханові з'явилася можливість будувати висотні будинки складних форм — піраміди, неправильні призми тощо (раніше вибір форм був обмежений прямокутними призмами).
Фазлур Хан особисто спроектував десятки будівель, у тому числі:
- 1964 — DeWitt-Chestnut Apartments, Чикаго. Це 43-поверховий житловий будинок з монолітного залізобетону — перший приклад конструкції «несучої труби», в якій несучі колони розташовуються тільки по периметру будівлі.[5]
- 1966—1969 — John Hancock Center, Чикаго. В основі проєкту — пропозиція Мікіо Сасаки, в ті роки ще студента. Перша в світі висотна будівля — зрізана піраміда з діагональними брусами; на момент будівництва — друга за висотою будівля у світі.[6]
- 1970—1971 — One Shell Plaza в Х'юстоні (світова штаб-квартира Shell). На момент спорудження — найвища залізобетонна будівля у світі (218 метрів) і перший зразок «труби в трубі». Змінний крок колон «несучої труби» справляє враження хвиль, що біжать по стіні.[7]
- 1970—1973 — Вілліс-тауер (Sears Tower), Чикаго, — на той момент і до 1998 — найвища будівля у світі (головний архітектор Брюс Грем)
- 1981 — Термінал Хадж в аеропорту короля Абдул-Азіза, Джидда (премія Ага-хана за 1983 рік, посмертно).[8] В основі будівлі — 10 однакових модулів з 45-метровими фасадами, об'єднані торговим пасажем. На момент спорудження шатровий дах головного будинку, розрахованого на добовий потік до 80 000 пасажирів, був найбільшим у світі (площа даху — 40,5 га).
Лауреат багатьох професійних премій — за життя і посмертних, «Будівельник 1972 року» за версією Engineering News-Record. Іменем Фазлур Хана названа площа в Чикаго, що примикає до Sears Tower, а в самій вежі у 1987 році встановлена його статуя.
Помер 27 березня 1982 року, не доживши 6 днів до 53-річчя. Похований в Чикаго на кладовищі Грейсленд.
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Structurae — Ratingen: 1998.
- ↑ а б Middleton D. A. Khan, Fazlur // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — ISBN 978-1-884446-05-4 — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T2094387
- ↑ http://www.nytimes.com/1982/03/30/obituaries/fazlur-r-khan-52-engineer-skyscraper-design-innovator.html
- ↑ DeWitt-Chestnut на structurae.com. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ John Hancock Center на emporis.com. Архів оригіналу за 29 лютого 2008. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ One Shell Plaza на emporis.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ Офіційний сайт премії Ага Хана. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 2 квітня 2017.
ПосиланняРедагувати
- Меморіальний сайт Фазлур Хана [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.]