Уґіс Прауліньш
Уґіс Прауліньш (латис. Uģis Prauliņš; нар. 17 червня 1957, Рига, Латвійська РСР, СРСР) – латвійський композитор. Його хоровий твір «Missa Rigensis» («Ризька меса») записаний хором Триніті-коледжу (Кембридж), хором хлопчиків Ризького собору та молодіжнім хором «BALSIS» та виконувався у багатьох країнах світу, зокрема у Канаді, Франції, Англії[1] та Німеччині.[2]
| Уґіс Прауліньш | |
|---|---|
| Uģis Prauliņš | |
 | |
| Уґіс Прауліньш у 2008 році | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 червня 1957 (66 років) |
| Місце народження | Рига, Латвійська РСР, СРСР |
| Громадянство | Латвія |
| Професія | композитор, музикант |
| Освіта | Латвійській академії музики |
| Інструменти | клавіші, огран, фортепіано, вокал |
| Жанр | класична музика, прогресивний рок, фольк |
| Нагороди |
 Q113030951? (2015) |
| Діти | Sniedze Prauliņad |
| ugispraulins.blogspot.com | |
Біографія ред.
Уґіс Прауліньш народився в Ризі; з 1963 по 1974 рік навчався в музичній школі імені Еміля Дарзині. Пізніше Прауліньш вивчав диригування та педагогіку в Латвійській академії музики з 1977 по 1982 рік, де він з 1982 по 1983 рік вивчав композицію у класі Яніса Іванова, а з 1984 по 1989 рік – Ґедера Рамана, та фортепіано у класі Валди Калніної з 1977 по 1982 рік та з 1984 по 1989 рік.
У 1970-х роках Прауліньш був активним клавішником у та рок-музикантом у прогресивній рок-групі «Salve» та у 1980-х роках у фольк- та прогресивній рок-групі «Vecās mājas».
Вибрані твори ред.
Альбом музиканта «Paganu Gadagramata» був записаний у 1988 році з гуртом «Iļģi» з додаванням голосів латвійських народних музикантів. Він вміщує сезонний цикл здебільшого традиційних пісень та інструментальних творів, роблячи наголос на природному розвитку року.[3]
«Missa Rigensis» (2002) була написана для хору хлопчиків Ризького собору та була вперше записана цим хором під керівництом диригента Мартіна Клішана.[4] У 2008 році диригент Стівен Лейтон записав «Missa Rigensis» з хором Триніті-коледжу.[5] Запис вийшов під назвою «Балтійський обмін» (Baltic Exchange) на лейблі «Hyperion Records». Прауліньш зазначив, що пишучи цей твір, він хотів «утримувати увагу тільки голосами співаків».[6]
Міннесотське громадське радіо описувало у своєму огляді його різдвяну композицію «Латвійське сонцестояння у Новому світі» як пісню, яка «відганяє самотність, отож люди можуть відчувати справжню радість».[7]
Композиція Прауліньша «Соловей», (на основі однойменної казки Ганса Крістіана Андерсена), записана Стівеном Лейтоном, Міхалом Петрі та датським національним вокальним ансамблем, була номінована на нагороду «Греммі» у двох категоріях – «Найкраща сучасна композиція» та «Найкраще хорове виконання».[8]
У кінці 1990-х Паруліньш написав ораторію «Odi et amo» («Ненавиджу та люблю») для хору хлопчиків та рок-гурту, яка викликала великий резонанс. У 2018 литовець модернізував свій твір у нову версію «Odi et amo 2.0», яка була виконана хором хлопчиків «Uetersen» та Анною-Марією Гефеле.[9]
Примітки ред.
- ↑ Homecoming for former Shoreham choirgirl. www.shorehamherald.co.uk (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Eine reife Leistung: Cantiamo Piccolo in der Johanniskirche. https://www.hna.de (нім.). 18 серпня 2013. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Ugis Praulins, Paganu Gadagramata. www.rambles.net (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Praulins Missa Rigensis [RB]: Classical CD Reviews- April 2003 MusicWeb(UK). www.musicweb-international.com (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Trinity College Choir - Recordings. trinitycollegechoir.com (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Riga Cathedral Boys Choir. www.rdzk.lv (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Amacher, Julie. New Classical Tracks: Enchanting, Exhilarating: Choral Works from Latvia. www.mprnews.org (англ.). Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Uģis Prauliņš: The Nightingale @ GRAMMY® 2013. Uģis Prauliņš (англ.). 8.12.12. Процитовано 15 липня 2019.
- ↑ Penzlin, Dagmar. Odi et amo 2.0 - Wie die Neuauflage eines Rock-Oratoriums entsteht. Deutschlandfunk Kultur (de-DE) . Deutschlandfunk Kultur. Процитовано 15 липня 2019.