Усть-Хайрюзово

населений пункт у Росії

Усть-Хайрюзово (рос. Усть-Хайрюзово) — село у Тигільському районі Камчатського краю Російської Федерації.

село Усть-Хайрюзово
Усть-Хайрюзово
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Камчатський край
Муніципальний район Тигільський район
Поселення село Усть-Хайрюзово
Код ЗКАТУ: 30132000006
Код ЗКТМО: 30832407101
Основні дані
Населення 778 (2018)[1]
Поштовий індекс 688610
Географічні координати: 57°06′05″ пн. ш. 156°45′16″ сх. д. / 57.101388888916773112° пн. ш. 156.7544444444677652° сх. д. / 57.101388888916773112; 156.7544444444677652Координати: 57°06′05″ пн. ш. 156°45′16″ сх. д. / 57.101388888916773112° пн. ш. 156.7544444444677652° сх. д. / 57.101388888916773112; 156.7544444444677652
Часовий пояс MSK+9 (UTC+12)
Мапа
Усть-Хайрюзово (Росія)
Усть-Хайрюзово
Усть-Хайрюзово

Усть-Хайрюзово (Камчатський край)
Усть-Хайрюзово
Усть-Хайрюзово

Мапа

Населення становить 778 осіб (2018)[1]. Входить до складу муніципального утворення село Усть-Хайрюзово.

Історія ред.

До 1 червня 2007 року у складі Коряцького автономного округу Камчатської області, відтак у складі Камчатського краю. Згідно із законом від 2 грудня 2004 року органом місцевого самоврядування є село Усть-Хайрюзово[2].

Населення ред.

Чисельність населення
1926[3]2002[4]2010[5]2012[6]2013[7]2014[8]2015[9]
281345934925938902880
2016[10]2017[11]2018[12]
853802778
250
500
750
1000
1250
1500
2013
2018

Примітки ред.

  1. а б Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Закон Корякского автономного округа от 2 декабря 2004 года № 365-ОЗ «О наделении статусом и определении административных центров муниципальных образований Корякского автономного округа»[недоступне посилання з Июнь 2019]
  3. Список населённых мест Дальневосточного края: по материалам Всесоюзной переписи населения 17 декабря 1926 года и Приполярной переписи 1926-27 года.. — Дальневост. краевой стат. отд.. — Хабаровск, Благовещенск : Далькрайлит, 1929. — С. 208. — 229, [3] с. — 500 екз.
  4. Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  5. Итоги Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  7. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  8. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  9. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  10. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  11. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.