Василь Павлович Устьянцев — вчений у галузі тваринництва, професор Київського політехнічного інституту.

Василь Павлович Устьянцев
рос. Василий Павлович Устьянцев
Василь Устьянцев у 1920-ті роки
Василь Устьянцев у 1920-ті роки
Василь Устьянцев у 1920-ті роки
Народився 25 січня 1875(1875-01-25)
Вятка, Вятська губернія, Російська імперія
Помер 1935(1935)
Москва, СРСР
Місце проживання Російська імперія, СРСР
Діяльність професор
Галузь зоотехнія
Заклад Київський політехнічний інститут, Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут, Всесоюзний інститут тваринництва[ru]
Вчене звання професор
Науковий керівник І. І. Калугін, Іван Широких

Біографія ред.

 
Вятське реальне училище

Народився у багатодітній родині військового, був 11-ю дитиною в сім'ї. Закінчив В'ятське реальне училище.[1]

У 1898 році закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва з відзнакою. Після цього працював асистентом на кафедрі загальної зоотехнії під керівництвом професора І. І. Калугіна.

З 1904 року — агроном I розряду. Був відправлений того ж року на стажування до Європи, де зокрема працював у лабораторіях німецьких фізіологів Карла Фойта та Натана Цунтца[en].[1] У 1906 році в Новоросійському університеті захистив магістерську дисертацію на тему «Про харчування травоїдних тварин клітковиною та грубими кормами» (рос. О питании травоядных животных клетчаткой и грубыми кормами).

З 1910 року працював на кафедрі загальної зоотехнії Київського політехнічного інституту. В 1911 році знову відряджений на стажування за кордон.[1] У 1912 році очолив кафедру спеціального скотарства, а у 1914 став професором цієї кафедри.[2]

У 1920 році Устьянцева призначають деканом агрономічного факультету КПІ, а з 1921 року — він став завідувачем кафедри загального скотарства. Надалі відбувалася реорганізація КПІ зі створенням двох нових інститутів: сільськогосподарського та ветеринарно-зоотехнічного. 1 вересня 1922 року агрономічний факультет перетворили на Київський сільгоспінститут.[3] Устьянцев очолив агрономічний факультет Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту, а пізніше став деканом заснованого ним зоотехнічного факультету. Короткий час також був проректором КВЗІ (1921-1922), завідувачем кафедри зоотехнії та годівлі сільськогосподарських тварин (1921-1930).

Також Устьянцев викладав у Київському сільгоспінституті, з 1922 року завідував кафедрою скотарства.

У 1920 році він також очолив Науково-дослідну кафедру зоотехнії при Управлінні науковими установами. Також Устьянцева запросили до участі у Всеукраїнському комітеті з дослідної справи та Науково-консультаційній раді Народного комісаріату земельних справ України.

З 1930 перейшов до новоствореного Всесоюзного інституту тваринництва[ru], де очолив лабораторію годівлі та обміну речовин сільськогосподарських тварин. У 1934 році також читав лекції у Московському інституті конярства.

Критикувався за діяльність співробітника його лабораторії П. І. Крупського. За деякими даними репресований 1935 року, у 1974 реабілітований.[4]

Помер у 1935 році.

Примітки ред.

  1. а б в О. П. Вересенко. Наукові здобутки молодого В.П.Устьянцева // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - К., 2012. - Вип. 172: Серія "Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва", ч. 4. - С. 81-84
  2. До історії становлення зоотехнічної науки в Україні / Ірина Бородай // Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - 2010. - № 1. - С. 3-10.
  3. М.Л. Завіновський, Т. Н. Степаненко, В. В. Киричук. Розділ 2. Інститут у 1917—1941 рр. 1922-1925: Налагодження навчального процесу. У кн.: Нарис історії: Київський Політехнічний інститут. /[авт. кол.: Г.Ф. Бєляков та ін. ; редкол.: М.З. Згуровський (голова) та ін.. Київ : Наукова думка, 1995. 320 с.] ISBN 5120045030
  4. Невідомі та забуті сторінки історії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сайт НУБіП, 13 грудня 2015 року

Джерела ред.