Успенський собор (Варна)

Успе́нський собо́р (болг. «Катедрален храм Успение на Пресвета Богородица» або Катедрален храм «Успение Богородично») — найбільший храм міста Варна у Болгарії і катедральний собор Варненської митрополії Православної церкви Болгарії.

Успенський собор
Varna Cathedral - 2.jpg
43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д. / 43.20527777780577594° пн. ш. 27.91000000002777881° сх. д. / 43.20527777780577594; 27.91000000002777881Координати: 43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д. / 43.20527777780577594° пн. ш. 27.91000000002777881° сх. д. / 43.20527777780577594; 27.91000000002777881
Тип споруди кафедральний собор[d] і будівля
Розташування Болгарія, Варна
Архітектор В.Маас
Початок будівництва 1880
Кінець будівництва 1886
Будівельна система хрестово-купольна
Стиль Еклектика з елементами візантійського та готичного стилів
Належність Болгарська православна церква
Єпархія Варненська та Велико-Преславська єпархія БПЦ
Епонім Успіння Богородиці
Успенський собор (Варна). Карта розташування: Болгарія
Успенський собор (Варна)
Успенський собор (Варна) (Болгарія)
Map
CMNS: Успенський собор у Вікісховищі

Розташований в центрі міста на площі Кирила і Мефодія. Тринефний купольний собор був офіційно відкритий у 1886 році як пам'ятник звільненню Варни від османського панування. Відноситься до кафедри митрополита Варненського[1].

Величністю еклектичного силуету, з елементами візантійської і готичної архітектури, храм домінує в загальноміському силуеті.

Автор проекту (1883) — архітектор Василь Маас із м. Одеса , автор реконструкції дзвіниці  (1941) — архітектор С. Попов[2].

Храм знаменитий чудовим зібранням ікон, фресок і вітражів. Більшість фресок всередині написано вже після Другої світової війни. Під час недільних та святкових богослужінь тут можна почути спів найвідомішого болгарського чоловічого хору. У вечірній і нічний час храм підсвічується[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Успенский собор/Варна/Болгария/Европа :: Достопримечательности мира — WorldPOI. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 11 липня 2016. 
  2. Тонев, Любен (1969). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРИ (рос.). Българската Академия на науките. с. Софія, кв. Гео Милев. 
  3. Виртуальная Европа/Варна

ПосиланняРедагувати