Відкрити головне меню

Усне мовлення

мова, яка висловлюється усно

У́сне мо́влення — форма мовленнєвої діяльності, яка включає розуміння сприйнятого на слух мовлення та здійснення мовленнєвих висловлювань у звуковій формі (говоріння)[1].

Усне мовлення може здійснюватися під час безпосереднього контакту співрозмовників[2] або може бути опосередковане технічним засобом (телефоном тощо), якщо спілкування відбувається на значній відстані.

Характерні риси й види усного мовленняРедагувати

Для усного мовлення, на відміну від писемного, характерні[3]:

Усне мовлення завжди обумовлене мовленнєвою ситуацією.

Розрізняють[3]:

ПриміткиРедагувати

  1. Усне мовлення, його основні особливості. Повні уроки — Гипермаркет знаний. Гіпермаркет Знань - перший в світі!. Процитовано 2019-08-30. 
  2. Будна, Наталя. Уроки розвитку зв’язного мовлення 3 клас (uk). bohdanbooksco. с. 6. ISBN 9789661039130. «... — Правильно, ми можемо сказати тільки тоді, коли почуємо голос. Ми його чуємо, коли звертаємось один до одного, ставимо запитання і отримуємо відповіді. Це і є усне мовлення. ...» 
  3. а б Дербеньова, T. M. Писемне й усне мовлення: методичні рекомендації: для вищих навчальних закладів культури i мистецтв I-II рівнів акредитації (uk). Вінниця. ISBN 9789663825021. OCLC 960076516.