Відкрити головне меню

Урра́ка Португа́льська (порт. Urraca de Portugal; 1148[1] — 1211[2]) — португальська інфанта. Представниця португальського Бургундського дому. Королева Леону (11651171/1172), дружина леонського короля Фердинанда ІІ. Народилася в Коїмбрі, Португалія. Друга дитина і старша дочка першого португальського короля Афонсу І та Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея ІІІ. Старша сестра португальського короля Саншу I. Матір леонського короля Альфонсо IX. Вийшла заміж 1165 року, але 1171 (1172) року була розлучена за наказом римського папи Олександра III. Після розлучення стала черницею, приєдналася до Ордену святого Іоанна Єрусалимського, передала госпітальєрам свої маєтки. Померла у Вамбі, Леон. Похована у Вамбському монастирі святої Марії, який розбудувала власним коштом. Також — Урра́ка Афонсі́вна, Урра́ка Альфо́нсівна, Урра́ка Афо́нсу (порт. Urraca Afonso).

Уррака
Уррака
Портрет Урраки
«Генеалогія королів Португалії», 1530—1534
Уррака
Королева Леону
1165 — 1171/1172
 
Народження: 1148(1148)
Коїмбра, Португалія
Смерть: 1211(1211)
Вамба, Леон
Релігія: римо-католичка
Династія: Бургундська
Батько: Афонсу I
Мати: Матильда Савойська
Діти: Альфонсо IX

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Уррака народилася 1148 року в Коїмбрі, в родині першого португальського короля Афонсу І та Матильди Савойської, дочки савойського графа Амадея ІІІ. Дівчинка була другою дитиною і старшою донькою в сім'ї. Її назвали на честь тітки по батьковій лінії — Урраки Генріхівни, доньки португальського графа Генріха Бургундського, старшої сестри Афонсу І.

У травні або липні 1165 року 17—річна Уррака вийшла заміж за 28—річного Фердинанда ІІ, короля Леону[3]. Вона стала першою португальською інфантою, що вийшла заміж за леонського монарха. У цьому шлюбі королева Уррака народила лише одну дитину — сина Альфонсо IX (1171), майбутнього короля[4]. Проте 1171 або 1172 року римський папа Олександр III визнав її союз із чоловіком недійсним через кровну близькість[5] — Уррака і Фердинанд були троюрідними братом і сестрою, правнуками Альфонсо VI, короля Леону і Кастилії. Ануляція шлюбу поставила під загрозу політичні перспективи сина королеви.

Після розлучення Уррака прийняла чернецтво в Ордені святого Іоанна Єрусалимського. Вона жила у маєтку в Саморі, який жалував їй свого часу як весільний подарунок її колишній чоловік. Згодом Уррака оселилася у Вамбі, в орденському монастирі святої Марії, в якому фундувала церкву святої Марії[6] .

25 травня 1176 року Уррака подарувала свої землі та маєтки Ордену святого Іоанна; можливо, саме тоді вона приєдналася до нього. Серед подарованого були Кастроверде-де-Кампос та Мансілья в Леоні, а також Салас і Сан-Андрес в Астурії[7].

22 січня 1188 року помер леонський король Фердинанд ІІ, трон якого успадкував син Урраки — Альфонсо IX. Вона була присутня на його коронації того ж року. 4 травня того ж року новий король разом із матір'ю підтвердили привілеї Ордену святого Якова, надані покійним королем—попередником[6].

Востанне Уррака згадується у середньовічних документах під 1211 роком, коли вона дарувала Саморському собору село Кастроторафе, отримане від колишнього чоловіка в 1165 році як весільний подарунок[8][2].

Уррака померла у Вамбі, у віці 62-ти років. Її поховали у місцевій монастирській церкві святої Марії, де збереглися пам'ятна дошка на її честь[9].

Сім'яРедагувати

  • Батько: Афонсу I (1109—1185) — король Португалії (1139—1185).
  • Матір: Матильда Савойська (1125—1157) — дочка Амадея III, графа Савойського.
  • Брати:
    • Енріке (1147—1155) — португальський інфант; помер у дитинстві.
    • Саншу I (1154—1211) — король Португалії (1185—1211).
    • Жуан (1156—1164) — португальський інфант; помер у дитинстві.
  • Сестри:
    • Тереза (1151—1218) — графиня Фландрії, герцогиня Бургундії.
    • Мафалда (1153—1162) — португальська інфанта; померла в дитинстві.
    • Санша (1157—1166/1167) — португальська інфанта; померла в дитинстві.

ПортретиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Mattoso, 2014, с. 226
  2. а б Rodrigues Oliveira, 2010, с. 79
  3. Roderici Toletani Archiepiscopi De Rebus Hispaniæ, Liber IX, VII, 5, RHGF XII, p. 382.
  4. Arco y Garay, 1954, с. 167
  5. Crónica Latina de los reyes de Castilla, II, 10
  6. а б Arco y Garay, 1954, с. 168
  7. García Tato, 2004, с. 133-134, doc. 31
  8. Gross, 1998, с. 1226-227
  9. Elorza et al, 1990, с. 57

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Уррака Португальська