Українські Далекосхідні Окружні Ради
Українські Далекосхідні Окружні Ради — територіальні органи національного самоврядування українського населення на Зеленому Клині в 1917—1922 роках.
Українські Далекосхідні Окружні Ради об’єднували й координували діяльність українських організацій на території певних округ — повітів або областей, а також вели реєстрацію українського населення.
Історія
ред.В липні 1917 року у Харбінi була заснована Маньчжурська Українська Окружна Рада, що стала першою створеною Окружною Радою на Зеленому Клині. У серпні 1917 починається робота з організації подібного органу у Владивостоці. Вже у квітні 1918 року Третій Український Далекосхідний з’їзд ухвалив створення Українських Окружних Селянсько-робітничих Рад на всьому Зеленому Клині.
Українські Далекосхідні Окружні Ради ради проіснували до 1922 року, коли були розпущені після окупації Зеленого Клину радянською владою.
Структура
ред.Всього було створено 10 Українських Окружних Рад[1]:
- Благовіщенська Українська Окружна Рада, з центром у Благовіщенську.
- Свободненська Українська Окружна Рада, з центром у Свободному.
- Владивостоцька Українська Окружна Рада, з центром у Владивостоці.
- Микольськ-Уссурійська Українська Окружна Рада, з центром у Микольсько-Уссурійську.
- Іманська Українська Окружна Рада, з центром у Імані.
- Хабаровська Українська Окружна Рада, з центром у Хабаровську.
- Забайкальська Українська Окружна Рада, з центром у Читі.
- Сахалінська Українська Окружна Рада, з центром у Миколаївську-на-Амурі.
- Камчатська Українська Окружна Рада, з центром у Петропавловську-Камчатському.
- Маньчжурська Українська Окружна Рада, з центром у Харбіні.
В 1917—1918 роках існувала Амурська Українська Обласна Рада, з центром у Благовіщенську. В 1918 році обласна рада була реформована на дві окружні ради — Благовіщенську та Свободненську.
1921 року Хабаровська Українська Окружна Рада набула статусу Приамурської Української Обласної Ради, діяльність якої охоплювала і частину Іманського повіту, яка фактично знаходилася у складі ДСР.
Крім Окружних рад на території Зеленого Клину, одна була за її межами, на території Китаю — Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у місті Харбін.
Одним із важливих напрямків діяльності Окружних Рад була реєстрація українського населення та видача відповідних посвідчень, що провадилося згідно з ухвалами ІІІ Українського Далекосхідного з'їзду. Це право було підтверджено мирним договором між УНР і РРФСР (1918 р.), згідно з яким Українські Окружні Ради на терені Росії отримали право виконувати функції консульських установ Української Держави.
Примітки
ред.- ↑ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ У 1917-1922 рр. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 15 червня 2017.
Джерела
ред.- УКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ РУХ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ РОСІЇ (1917—1922) [Архівовано 25 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ДЕРЖАВНІ ЗМАГАННЯ УКРАЇНЦІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ В 1917—1920 рр. [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНІСТІВ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ АНАТОЛІЯ КРИЛЯ «ГОРЛИЦЯ» Зелений Клин (Український Далекий Схід). Владивосток. Видавництво Далекосхідного федерального університету 2011 ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ ДОВІДНИК.Уклав В. Чорномаз [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]