Вікіпедія

Українсько-канадська асоціація громадянських свобод

Українсько-канадська асоціація громадянських свобод (УКАГС) (англ. Ukrainian Canadian Civil Liberties Association, UCCLA) — незалежна, позапартійна освітня та дослідницька організація. Створена в 1986 році після розпуску «Комісії з питань громадянських свобод» (яку приєднали до Конґресу Українців Канади)[1]. Усі члени в організації є на добровільних засадах та були особливо активними в боротьбі за визнання, реституцію та примирення стосовно Перших канадських національно-інтернованих операцій[2][3][4]. Посприяли забезпеченню компенсацій інтернованим українцям, які були здійснені у 2008 році урядом Канади за допомогою Конґресу Українців Канади та Фонду Тараса Шевченка[5] (див. InternmentCanada.ca [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.]). Вони також оскаржують звинувачення щодо «нацистських військових злочинців», які втекли з Східної Європи та зараз переховуються в Канаді[6][7]. Водночас вказали на присутність у Канаді ветеранів НКВС / СМЕРШ / КДБ[8] та допомогли підвищити проінформованість канадської громадськості про радянські та комуністичні воєнні злочини та комуністичні злочини проти людства[9][10] (зокрема про Голодомор в Україні 1932—1933 років). Створюють численні громадські заходи на яких ретранслюють позицію українців Канади. Першим головою УКАГС був адвокат Джон Б. Грегорович[11]. Нинішній голова Роман Закалюжний.

Члени УКАГС щорічно збираються на конклавах, що проводяться в різних містах країни[12], часто узгоджуючи дати зустрічей з урочистим відкриттям тримовних історичних знаків, які вшановують жертв операцій інтернування на території колишніх таборів,[3] або вшановують інші історичні події в українській та українсько-канадській історії. Асоціація та її прихильники встановили два десятки тримовних знаків та чотири статуї на території Канади[11][13], України[7][14] та Франції[15], де вшанували Пилипа Коновала[16].Також організація пом'янула українсько-канадських військовослужбовців, які воювали під час Другої світової війни (Лондон, Англія)[17][18]; вшанували валлійського журналіста Гарета Джонса, який розказав правду про Голодомор. УКАГС також замовила видання низки статей та книг, які розповсюджуються по всьому світу. Видання містять теми про Голодомор, Англо-американське бачення незалежності України, український націоналістичний рух до, під час і після Другої світової війни[19] та радянські злочини проти людства і комуністичні військові злочини[9]. У 2003—2004 роках УКАГС проводила агітацію за скасування Пулітцерівської премії за 1932 рік, яка була присвоєна Волтеру Дюранті, спеціальному кореспонденту «New York Times» у Москві (1922—1934 роках). У 1933 році, під час Голодомору, Дюранті писав, що «голоду не було», і критикував статті інших західних журналістів як «невдалі прогнози приреченості Союзу»[20].

Одна з крайніх кампаній організації (розпочалася наприкінці зими 2010 року) просувала ідею, щоб усі 12 галерей Канадського музею з прав людини були тематичними, порівняльними та всеосяжними, а не такими, які піднімають тему страждання якоїсь однієї чи двох громад країни, нехтуючи при цьому іншими. З цією метою асоціація розповсюдила тисячі протестних листівок та опублікувала текст у «The Hill Times» (31 січня 2011 року). Деякі критики УКАГС намагаються цензерувати організацію або навіть закликати не висловлюватися членам спілки на публічних дискусіях щодо національних галерей, хоча Канадський музей з прав людини фінансується канадськими платниками податків. Ще одна крайня кампанія організації (лютий 2016 року) передбачає звернення до міністра з питань канадської спадщини, Мелані Джолі, з проханням допомогти врятувати та повторно освятити кладовище колишнього табору інтернованих «Spirit Lake (La Ferme)[en]», що у Квебеку.

УКАГС продовжує залишатися волонтерською організацією, підтримуваною пожертвами та працею тисячі канадців українського походження.

Видання, які вийшли за підтримки УКАГС ред.

Деякі книги та брошури, опубліковані за підтримки УКАГС:

  • Luciuk, Lubomyr (2006). Without Just Cause: Canada's First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians, 1914-1920. Kingston, Ont.: Kashtan Press.
  • Luciuk, Lubomyr (2001). In Fear of the Barbed Wire Fence: Canada's First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians, 1914-1920. Kingston, Ont.: Kashtan Press.
  • Lubomyr Luciuk and Ron Sorobey, Konowal: A Canadian Hero (Kingston, Ont.: Kashtan Press, 2000)
  • Luciuk, Lubomyr; Yurieva, Natalka; Zakaluzny, Roman (1999). Roll Call: Lest We Forget (PDF). [Kingston?]: UCCLA. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2010.
  • Luciuk, Lubomyr; Sydoruk, Borys, ред. (1997). In My Charge: The Canadian Internment Camp Photographs of Sergeant William Buck. Kingston, Ont.: Kashtan Press.
  • Luciuk, Lubomyr, ред. (1994). Righting An Injustice: The Debate Over Redress for Canada's First National Internment Operations. Toronto: Justinian Press.
  • Gregorovich, John B, ред. (1994). Commemorating An Injustice: Fort Henry and Ukrainian Canadians as "enemy aliens" during the First World War. Toronto: UCCLA.
  • Luciuk, Lubomyr (1988). A Time For Atonement: Canada's First National Internment Operations and the Ukrainian Canadians, 1914-1920. Kingston, Ont.: Limestone Press.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Guly, The Ukrainian Weekly, Jan. 24, 1993, p. 4 & 17.(англ.)
  2. ↑ The Ukrainian Weekly, Sept. 4, 2005, p. 1 & 4.(англ.)
  3. ↑ а б The Ukrainian Weekly, Nov. 8, 2009, p. 1 & 18.(англ.)
  4. ↑ Luciuk et. al, Roll Call.(англ.)
  5. ↑ Luciuk and Martin, The Ukrainian Weekly, Sept. 11, 2005, p. 6, 14 & 18.(англ.)
  6. ↑ Guly, The Ukrainian Weekly, Feb. 18, 1996, p. 4.(англ.)
  7. ↑ а б The Ukrainian Weekly, Jan. 7, 2001, p. 24-25.(англ.)
  8. ↑ UCCLA to Canadian government: KGB veteran must be deported (PDF). www.ukrweekly.com. 27 грудня 2009. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2017. Процитовано 4 жовтня 2018.(англ.)
  9. ↑ а б The Ukrainian Weekly, Feb. 18, 1996, p. 4 & 15.(англ.)
  10. ↑ On war criminals in Canada and elsewhere. www.lucorg.com. 27 квітня 2005. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.(англ.)
  11. ↑ а б Lemieszewski, The Ukrainian Weekly, June 29, 1997, p. 8 & 18.(англ.)
  12. ↑ UCCLA's Annual Conclave. 10 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 27 липня 2021.(англ.)
  13. ↑ Guly, The Ukrainian Weekly, July 28, 1996, p. 8 & 18.(англ.)
  14. ↑ The Ukrainian Weekly, Sept. 10, 2000, p. 4.(англ.)
  15. ↑ The Ukrainian Weekly, Aug. 28, 2005, p. 1 & 20.(англ.)
  16. ↑ Luciuk and Sorobey, Konowal.
  17. ↑ The Ukrainian Weekly, Dec. 31, 1995, p. 19.(англ.)
  18. ↑ The Ukrainian Weekly, Aug. 27, 1995, p. 7.(англ.)
  19. ↑ The Ukrainian Weekly, Jan. 7, 2001, p. 25.(англ.)
  20. ↑ Columbia Journalism Review, p. 43(6); New York Times, p. A-24.(англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українсько-канадська_асоціація_громадянських_свобод&oldid=41958057