Відкрити головне меню

Словотвір - це розділ мовознавства, що вивчає способи та особливості творення слів.

Словотвір в українській мові відбувається різними способами.

ХарактеристикаРедагувати

В українській мові виділяють морфологічні та неморфологічні способи словотворення[1].

  • До морфологічних способів належать такі типи творення[2]:
    • суфіксальний - спосіб творення слів, за якого нове слово твориться приєднанням суфікса до твірної основи: гарячий → гаряченький, слухати → слухач, вітер → вітерець;
    • префіксальний - спосіб творення слів, за якого нове слово твориться приєднанням префікса до цілого слова: давати → надавати, хто → ніхто, в'язати → прив'язати);
    • префіксально-суфіксальний - дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса: межа → безмежний, стіл - настільний;
    • безафіксний (безсуфіксний) - спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова: переходити → перехід, нічний → ніч.
    • складання основ і слів (спосіб творення слів, за якого дві й більше основи поєднуються в одне слово: хмари чесати → хмарочос, синій + жовтий → синьо-жовтий).
  • При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається:
    • через злиття цілого словосполучення (цього дня → сьогодні, добра ніч → добраніч);
    • через набуття ним нового значення: корінь (у рослин) → корінь (у математиці); супутник (людина) → супутник (літальний апарат);
    • шляхом переходу однієї частини мови в іншу: операційна, швидка.

Основоскладання — спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки — підрядної чи сурядної (хмарочос ← хмари чесати, життєпис ← життя писати, хвилеріз ← хвилі різати, лісостеп ← ліс і степ, синьо-жовтий ← синій і жовтий, кисло-солодкий ← кислий і солодкий). Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс — морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією (правосторонній ← права сторона, однобічний ← один бік, сільськогосподарський ← сільське господарство). Прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки — разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід ← всюди ходити). Окремо виділяють складання слів (батько-мати ← батько і мати, хліб-сіль ← хліб і сіль, мед-пиво ← мед і пиво, срібло-золото ← срібло і золото, туди-сюди ← туди і сюди). Твірні основи можуть укорочуватися при поєднання, тоді цей спосіб словотвору називається телескопією. Слова, утворені способом складання, називаються складними[3].

Ще одним різновидом словотвору є абревіація. Складноскорочені слова (абревіатури) можуть утворюватися:

  • складанням частин кожного з твірних слів, що входять до базового словосполучення (завмаг ← завідувач магазином),
  • складанням частини твірного слова і цілого твірного слова (держадміністрація ← державна адміністрація, медсестра ← медична сестра),
  • складанням назв початкових літер твірних слів (УТН ← Українські телевізійні новини, ЛПУ ← Ліберальна партія України),
  • складанням початкових звуків твірних слів (загс ← запис актів громадянського стану, ДЕК ← державна екзаменаційна комісія),
  • складанням початкових частин і звуків, літер, цифр тощо (облвно ← обласний відділ народної освіти, СУ-15 ← від Сухий, прізвища конструктора).

ПриміткиРедагувати

  1. Словотвір сучасної української літературної мови. К., 1979.
  2. Клименко Н. Ф. Система афіксального словотворення сучасної української мови. К., 1973
  3. Клименко Н. Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К., 1984

ПосиланняРедагувати