Український католицький собор Святої Родини в еміграції
Катедральний храм Пресвятої Родини в Лондоні знаходиться на місці протестантської церкви «King's Weigh House Chapel», побудованої у 1889-91 роках і відновленої в 1953 році. У 1968 році будівля стала власністю Української католицької Церкви у Великій Британії і почала служити катедральним собором Пресвятої Родини. Храм пристосований до візантійської традиції, встановлено іконостас.[1]
| Український католицький собор Святої Родини в еміграції | |
|---|---|
 Український католицький собор Святої Родини в еміграції | |
| Координати: 51°30′48″ пн. ш. 0°09′02″ зх. д. / 51.51343° пн. ш. 0.150657° зх. д. | |
| Тип споруди | собор |
| Розташування |
.svg){kind=small} Велика Британія, Лондон |
| Архітектор | Альфред Уотерхаус |
| Початок будівництва | 1889 |
| Кінець будівництва | 1891 |
| Стиль | Неороманський стиль |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Єпархія | Лондонська єпархія Пресвятої Родини |
| Стан | реєстрова будівля II* ступеняd |
| Адреса | Duke Street (corner of Weighhouse) London, Mayfair, W1K 5BQ Great Britain |
| Оригінальна назва | англ. The Ukrainian Catholic Cathedral of the Holy Family in Exile |
| Епонім | Святе сімейство |
| Вебсайт | parish.rcdow.org.uk/ukrainianchurch// |
  Український католицький собор Святої Родини в еміграції (Великий Лондон) | |
 | |
 Український католицький собор Святої Родини в еміграції у Вікісховищі | |
Собор названий на честь Святої Родини.
Історія ред.
З кінця XIX століття до Великої Британії прибували емігранти із Західної України, які селилися в основному в районі Манчестера і Лондона. Після Другої світової війни число українських емігрантів значно збільшилася. Спочатку українські греко-католики, що проживали у Великій Британії, підпорядковувалися латинським ієрархам. У 1948 році для них стали проводитися богослужіння візантійського обряду в церкві Христа Царя в Ковентрі, пізніше їм була передана церква святої Єлизавети в Фолешілле.
10 червня 1957 Римський папа Пій XII видав буллу Quia Christus, якою заснував апостольський екзархат Англії і Уельсу для вірних Української греко-католицької церкви. 5 березня 1967 року юрисдикція екзархату поширилася на Шотландію. 12 травня 1968 року Конгрегація Східних Церков випустила декрет Apostolica Constitutione, який поширив юрисдикцію апостольського екзархату Великої Британії на всю територію Великої Британії.
18 січня 2013 року Папа Римський Бенедикт XVI звів апостольський екзархат УГКЦ у Великій Британії в ранг єпархії під назвою Лондонська єпархія Святого Сімейства для українців візантійського обряду. Першим правлячим єпископом єпархії став Гліб Лончина (з 2 червня 2009 року він був апостольським адміністратором екзархату у Великій Британії, а з 14 червня 2011 року — апостольським екзархом).[2]
Богослужіння проводяться українською та англійською мовами.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Катедра Пресвятої Родини (м. Лондон, Велика Британія). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Лондонська єпархія Пресвятої Родини для українців візантійського обряду. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
Посилання ред.
- https://www.ucc-gb.com/cathedral [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]