Відкрити головне меню

Угу Вієйра (порт. Hugo Filipe da Costa Vieira, нар. 25 липня 1988, Барселуш) — португальський футболіст, нападник клубу «Йокогама Ф. Марінос».

Ф
Угу Вієйра
Torpedo-Kuban (12).jpg
Особові дані
Народження 25 липня 1988(1988-07-25) (31 рік)
  Барселуш, Португалія
Зріст 178 см
Вага 73 кг
Громадянство Flag of Portugal.svg Португалія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Японія «Йокогама Ф. Марінос»
Номер 70
Юнацькі клуби
1998—2006 Португалія «Санта-Марія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2006–2009 Португалія «Санта-Марія» 41 (37)
2006   Франція «Бордо Б» 20 (4)
2007–2008   Португалія «Ештуріл-Прая» 0 (0)
2009–2012 Португалія «Жіл Вісенте» 62 (15)
2012–2013 Португалія «Бенфіка» 0 (0)
2012–2013   Іспанія «Спортінг» (Хіхон) 2 (0)
2013   Португалія «Жіл Вісенте» 14 (8)
2013–2014 Португалія «Брага» 7 (0)
2014   Португалія «Жіл Вісенте» 14 (3)
2014–2015 Росія «Торпедо» (Москва) 20 (3)
2015–2016 Сербія «Црвена Звезда» 43 (27)
2017– Японія «Йокогама Ф. Марінос» 46 (18)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 серпня 2018.

Ігрова кар'єраРедагувати

Народився 25 липня 1988 року в місті Барселуш. Вихованець юнацької команди «Санта-Марія», за яку 2006 року дебютував на дорослому рівні в матчі чемпіонату округу Брага, п'ятому за рівні дивізіоні Португалії. Також здавався в оренди у французьке «Бордо», де грав виключно в резервній команді у аматорській лізі, а також в «Ештуріл-Прая»[1][2], за яку так і не провів жодної гри на дорослому рівні.

Влітку 2009 року перейшов у клуб португальської Сегунди «Жіл Вісенте», в якому провів три сезони, взявши участь у 62 матчах чемпіонату, а у сезоні 2010/11 зайняв з командою перше місце і вийшов у Прімейру.

18 травня 2012 року підписав чотирирічну угоду з «Бенфікою»[3], яка відразу віддала гравця в оренду на сезон в клуб іспанської Сегунди «Спортінг» (Хіхон)[4]. Втім у новій команді майже не грав і вже у січні достроково покинув клуб і другу половину сезону на правах оренди грав за «Жіл Вісенте»[5].

23 серпня 2013 року уклав чотирирічний контракт з «Брагою»[6], щоправда і у цій команді заграти не зумів, через що другу половину сезону знову провів в оренді в «Жіл Вісенте»[7].

У вересні 2014 року Угу Вієйра підписав дворічний контракт з московським «Торпедо»[8]. У Прем'єр-лізі Росії дебютував 14 вересня в гостьовому матчі проти «Спартака», вийшовши на заміну на 60-й хвилині замість Кирила Комбарова. В кінці матчу Угу відзначився голом, проте його команда зазнала поразки 1:3[9]. У дебютному сезоні португалець відіграв 20 матчів у чемпіонаті забив три голи і став автором однієї результативної передачі, а також провів дві гри в Кубку Росії. У травні 2015 року Вієйра заявив, що йому буде важко залишитися в команді після її вильоту в ФНЛ[10].

В кінці червня 2015 року Угу потрапив в сферу інтересів сербської «Црвени Звезди»[11]. 1 липня прес-служба сербського клубу офіційно оголосила про підписання дворічного контракту з 26-річним португальцем[12]. Граючи у складі «Црвени Звезди» став одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,63 голу за гру першості. У сезоні 2015/16 він з командою став чемпіоном Сербії, забивши 20 голів у 33 матчах турніру. Вієйра був визнаний найкращим гравцем чемпіонату[13], а також тривалий час був першим у списку найкращих бомбардирів, втім, пропустивши останній тур, його обійшов одноклубник Александар Катаї, що забив 21 гол[14].

На початку січня 2017 року разом із одноклубником Давидом Бабунським[15], перейшов у японський «Йокогама Ф. Марінос»[16]. Станом на 1 серпня 2018 року відіграв за команду з Йокогами 46 матчів в національному чемпіонаті.

ДосягненняРедагувати

ІндивідуальніРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. 16 caras novas e alguns à experiência [16 new faces and some on trial]. Record (pt). 3 July 2007. Архів оригіналу за 13 липень 2015. Процитовано 10 July 2015. 
  2. Estoril Praia regressa ao trabalho [Estoril Praia returns to work] (pt). Desporto na Linha. 5 July 2007. Процитовано 30 June 2015. 
  3. Hugo Vieira assinou por quatro anos pelo Benfica [Hugo Vieira signed for four years with Benfica]. Diário de Notícias (pt). 18 May 2012. Процитовано 30 June 2015. 
  4. Hugo Vieira llegó a Gijón y hoy será presentado [Hugo Vieira arrived in Gijón and will be presented today]. Diario AS (es). 28 August 2012. Процитовано 30 June 2015. 
  5. Encarnados cedem Hugo Vieira ao Gil Vicente [Reds loan Hugo Vieira to Gil Vicente]. Diário de Notícias (pt). 22 January 2013. Процитовано 30 June 2015. 
  6. Hugo Vieira vai trocar Benfica pelo Sporting de Braga [Hugo Vieira will change Benfica for Sporting de Braga]. Diário de Notícias (pt). 23 August 2013. Процитовано 30 June 2015. 
  7. Braga empresta Hugo Vieira ao Gil Vicente até final da época [Braga loan Hugo Vieira to Gil Vicente until the end of the season] (Portuguese). SAPO. 30 January 2014. Процитовано 3 April 2016. 
  8. Форвард «Браги» Угу Вієйра підписав контракт з «Торпедо». "rsport.ru". Архів оригіналу за 03.10.2015. Процитовано 2.10.2015. 
  9. «Спартак» у матчі на «Відкриття Арені» обіграв «Торпедо». "championat.com". Процитовано 2.10.2015. 
  10. Угу Вієйра: важко буде продовжувати грати за «Торпедо» в ФНЛ. "championat.com". Процитовано 2.10.2015. 
  11. Божович планує запросити в «Црвену Звезду» форварда «Торпедо» Угу Вієйра. "championat.com". Процитовано 2.10.2015. 
  12. Экс-нападник «Торпедо» Угу Вієйра продовжить кар'єру в «Црвені Звєзді». "championat.com". Процитовано 2.10.2015. 
  13. Sérvia: Hugo Vieira eleito jogador do ano pelos colegas de profissão [Serbia: Hugo Vieira voted player of the year by his peers] (Portuguese). Mais Futebol. 17 May 2016. Процитовано 24 May 2016. 
  14. Zvanično – Muslinu ne treba najbolji strelac lige! [Official: Muslin will not be needing the league's top scorer!] (Serbian). Sportske. 21 May 2016. Процитовано 24 May 2016. 
  15. Marinos agree to deals for Degenek, Babunski. The Japan Times. 30 January 2017. Процитовано 12 February 2017. 
  16. HUGO VIEIRA signs for Yokohama F.Marinos. Yokohama F. Marinos. 7 January 2017. Процитовано 7 January 2017. 

ПосиланняРедагувати